Успіх Москви у війні з Україною означав би, що вперше після «холодної війни» авторитарний режим скинув демократичний уряд. Це головна теза доповіді проекту Nations in Transit (Нації в дорозі), яку опублікувала правозахисна організація Freedom House, повідомляє Голос Америки.
"Автократи атакують ліберальний міжнародний порядок, а неохайні "народні обранці" обирають корупційні та антиліберальні форми правління, першорядна роль демократії... починає поступатися насильству та зловживанням у керівництві", - пишуть автори доповіді.
Автори доповіді переконані, що жорстоке вторгнення в Україну Володимира Путіана є екзистенційною загрозою не лише для суверенітету України, а й для ліберального міжнародного порядку.
«Путинська війна – це найнедавніший і найпохмуріший прояв його (Путіна) розбійницького та зловмисного впливу на сусідні держави. Коли вільні суспільства стали чинити опір його зусиллям перекрутити їхні медіа та корумпувати їхніх політиків, Путін вдався до погроз або застосував реальну військову силу, як це було в Грузії 2008-го чи в Україні 2014-го. Коли стільці під авторитарними правителями захиталися внаслідок вимог змін, висловлених їхніми народами, Путін підтримав їхні режими та посилив їхню залежність від Москви, як це було в Білорусі і зовсім недавно в Казахстані», – так автори доповіді характеризують ситуацію, що склалася.
“Однак, – підкреслюють вони, – у нинішньому конфлікті [в Україні] ставки виявилися ще вищими. Якщо Кремлю вдасться підкорити собі суверенну, демократичну Україну, то в даному регіоні це буде вперше з часів холодної війни, коли авторитарна держава скинула вільно обраний національний уряд.
“Навіть якщо ці зусилля [Кремля] не увінчаються успіхом, вони вже дестабілізували весь регіон, що потенційно стимулює наростаючу антидемократичну трансформацію, що відбувається в Європі та Євразії”, - вважають автори доповіді.
“Країни Центральної та Східної Європи та Євразії все більшою мірою рухаються двома різними векторами: у безодню тотальної автократії або в сіру зону “гібридного” правління, де демократичні, на перший погляд, структури прикривають антидемократичну політику”, – констатують автори документа.
Вони відзначають, що Азербайджан, Білорусь, Росія і п'ять центральноазіатських країн продовжують опускатися в нижню частину рейтингу Freedom House, у міру того, як деспоти, що давно прийшли до влади, винищують інакодумство і зміцнюють свої позиції на тлі уявних загроз з боку зовнішніх і внутрішніх "ворогів".
Сьогодні в регіоні існують 11 таких гібридних режимів, хоча ще 2004 року їх було лише чотири. Лише шість країн можуть бути охарактеризовані як демократії, що зміцнилися: Чеська республіка, Естонія, Латвія, Литва, Словаччина і Словенія, хоча і ці шість зазнали останніх років руйнівної дії антилібералізму і корупції, підкреслюється в доповіді.
Небезпека, яку таїть у собі російське вторгнення в Україну, вже сьогодні добряче струсила демократів усього світу. Але потрібна значна і стабільна контрсила, щоб повернути весь регіон на позитивну траєкторію. Якщо регіональні та глобальні лідери хочуть вистояти перед авторитарною агресією, то вони мають виявити таку ж рішучість, якою виявили українці – таке переконання експертів Freedom House.
При цьому, наголошують вони, жодна країна регіону не стала настільки яскравим, як Росія, прикладом смертельно небезпечних наслідків приходу до влади людини, яка звикла вирішувати будь-які проблеми грубою силою. І приходять до висновку: за 22 роки свого перебування на вершині російської вертикалі влади Путін систематично підривав інститути, покликані контролювати свавілля з боку виконавчої влади, зрештою трансформувавши гібридний режим зразка 2000 року в авторитарний режим зразка 2022-го.
До країн, політична ситуація в яких висвітлюється у доповіді, традиційно входять усі пострадянські держави та країни Центральної та Східної Європи, що до розпаду СРСР входили в радянську сферу впливу і, зокрема, в Організацію Варшавського договору.
У доповіді наголошується на зниження демократичних трендів у регіоні загалом уже 18-й рік поспіль.
Freedom House – неурядова організація зі штаб-квартирою у Вашингтоні (США). Заснована у 1941 р. Відома дослідженнями стану політичних та громадянських свобод. Об'єктами досліджень Freedom House є моніторинг демократичних змін у світі, підтримка демократії та захист демократії та прав людини у світі.
Фінансується на пожертвування урядів, організацій та приватних осіб. До наглядової ради Freedom House входять відомі лідери ділового світу та профспілкового руху, відомі журналісти та науковці, а також колишні дипломати та державні діячі.