Переможці нинішніх парламентських виборів у Польщі партія "Право і Справедливість" назвали голосування "справжнім торжеством демократії". Так воно і було. Але нинішні вибори також показали, наскільки сильно європейська криза з напливом біженців може впливати на думку виборців.
Про це в редакційній статті пише видання The Times, нагадуючи, що лідер "ПіС" Ярослав Качинський під час передвиборчої кампанії називав біженців з Сирії і Африки "носіями зарази". Але поляки на виборчих дільницях все одно не покарали його за ці грубі слова.
Натомість вони підтримали сильну католицьку і націоналістичну ідентичність, на якій зіграла партія "ПіС" і яка нагадала виборцям про ранні роки "Солідарності". Новий уряд навряд чи принесе свободу пересування в ЄС своїм євроскептичним настроям, але і більшої інтеграції Європи він теж не хоче. Прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон може використати зміну політичних настроїв у Польщі у своїй кампанії проти ЄС. Однак, підігравання британським консерваторам може звести нанівець вистражданий вплив Польщі в Брюсселі.
Видання також нагадує, що зусилля польського уряду впродовж останніх двох десятків років забезпечило Варшаві вдвічі швидше щорічне зростання ВВП, ніж в середньому в Євросоюзі. Впродовж останніх восьми років польська економіка зростала безперебійно, попри глобальні фінансові кризи і проблеми. Цьому зокрема сприяла політика "Громадянської платформи", яка дотримувалася правил вільного ринку, відкидала контроль над цінами і дисципліновано підходила до державних витрат і розміру внутрішнього ринку.
Таким чином, Варшава помітно змінилася після сірих комуністичних років,а Польща стала єдиним членом ЄС, в якого не було рецесії після світової фінансової кризи. Виборці, однак, не подякували прем'єр-міністру Еві Копач і її політичній силі. Навпаки, зростання середньостатистичних доходів змусило поляків порівнювати себе з мешканцями Західної Європи. Але сьогодні фінансове становище громадян Польщі ще далеке від того рівня, який є у німців чи британців.
Відчуття виборців, що Польща відстає від Заходу, а не переважає над своїми сусідами, стало важливим фактором на цих виборах. Але вирішальну роль зіграли настрої поляків проти прийому біженців. Копач покарали за те, що вона вирішила виконати вимогу ЄС і прийняти п'ять тисяч біженців.
Агресивна риторика Качинського ставить його на рівні з прем'єром Угорщини Віктором Орбаном і лідером французьких радикалів Марін Ле Пен. Це, можливо, завадить союзу з британськими консерваторами щодо обмеження вільного руху в ЄС, навіть якщо "ПіС" цього захоче. Новій владі Польщі варто більше зосередити увагу на розвитку свого економічного дива, яке Європа спостерігала до цього часу.
Раніше на сторінках Rzeczpospolita український журналіст Віталій Портніков коментував, що відносини України і Польщі після виборів не зміняться. Він пригадав, що за часів президентства Леха Качинського, який теж представляв партію "Право і Справедливість", відносини Києва і Варшави активно розвивалися і навіть у питанні історії були зроблені серйозні кроки до порозуміння. Хоча Портніков не врахував, що прем'єр-міністром тоді був Дональд Туск від партії "Громадянська платформа".
В цей же час, головний редактор Gazeta Wyborcza Адам Міхник вважає, що партія Качинського принесе в Польщу "путінізм". На його думку, перемога "ПіС" стане "катастрофою для Польщі. Партія може розвернути країну в бік Росії. І те, що нині ця політична сила демонструє відверті русофобські настрої, ще нічого не означає.
Як писав у статті для DT.UA Якуб Логінов, перед парламентськими виборами очевидним лідером рейтингів є "Закон і справедливість", а точніше - коаліція ПіС і фракцій "Солідарна Польща" Збігнєва Зебро і "Польща разом" Ярослава Говина. Партія Качинського разом з супутниками може розраховувати на 35-42%, підтримки, що може дати їй можливість правити самостійно. Детальніше про політичну ситуацію в Польщі читайте в матеріалі "Польща після референдуму: наступна зупинка - вибори".