Будівництво нового газопроводу з Росії до Китаю «Сила Сибіру-2» пробуксовує на рівні домовленостей про його можливий початок. Проблема для Росії полягає у тому, що Пекін використовує свою «переговорну силу» для того, щоб змусити Росію самостійно побудувати газопровід, а також отримати великі знижки на газ, який ним буде постачатися.
Будівництво одного з ключових російських газових проектів, покликаного забезпечити фінансове «рятівне коло» у Китаї, швидше за все, відбуватиметься повільніше, ніж очікувалося, оскільки Пекін намагається використати свою позицію, повідомляє російське джерело і китайські аналітики, передає видання The South China Morning Post.
«[Пекін] дуже добре розуміє свою переговорну силу, і країна перебуває в набагато сильнішій позиції. Це конкретний тиск на рівні президента. Йдеться про дешевшу оплату. Вони можуть вимагати глибоких знижок», – сказало джерело.
Джерело видання зазначило, що Путін перебуває під «величезним тиском» щодо будівництва трубопроводу, оскільки Росія втрачає гроші.
«З точки зору будівництва, [Пекін] хоче переконатися, що у них немає ніяких ризиків і ніяких витрат. Росія є стороною, яка оплачує весь рахунок», – додало джерело, яке не побажало розголошувати своє ім'я.
Лі Ліфан, фахівець з Росії та Центральної Азії в Шанхайській академії суспільних наук, вважає, що запропонований газопровід буде вигідним для Росії, оскільки він коротший за «Сила Сибіру-1» (у разі проходження через Монголію) і витрати на його будівництво будуть нижчими. Однак Лі зауважив, що колись Китай наполягав на будівництві трубопроводу через префектуру Алтай в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі, оскільки він не проходив би через Монголію.
Китай продемонстрував обережне ставлення до проекту, і «Сила Сибіру-2» рідко згадується в урядових документах або державних ЗМІ. Були розмови про те, що угода може бути укладена під час форуму «Один пояс, один шлях», який відбувся в Пекіні в середині жовтня, але Путін врешті-решт повернувся з порожніми руками.
Під час свого візиту до столиці Монголії Улан-Батора в жовтні віце-прем'єр-міністр Росії Вікторія Абрамчєнко зазначила, що техніко-економічне обґрунтування завершено, а проектні роботи щодо «Сили Сибіру-2» закінчаться у 2023 році. За її оцінками, будівництво може розпочатися після затвердження проектно-кошторисної документації в першому кварталі 2024 року та займе шість років.
Мунхнаран Баярлхагва, колишній чиновник Ради національної безпеки Монголії, сказав, що Улан-Батор може затягнути процес.
«Ми навіть не говорили про ціноутворення, тарифи, податки тощо. Тож можна з упевненістю сказати, що в будівельному сезоні 2024 року нічого не станеться», – сказав він.
«Зараз газопровід «Сила Сибіру-2» – це співпраця трьох сторін – Китаю, Росії та Монголії – необхідні широкі переговори, дотримуючись загальних ринкових стандартів», – сказав Чжао Лонг, помічник директора Інституту досліджень глобального управління при Шанхайському інституті міжнародних досліджень.
Геополітика зміцнила стратегію Пекіна щодо диверсифікації імпорту (відхід від залежності від одного постачальника), вважає Ма Бін, доцент Центру досліджень Росії та Центральної Азії при Фуданьському університеті.
«Для забезпечення стабільного і надійного постачання енергії Китай імпортує газ з Австралії, Катару, Центральної Азії та Росії», – сказав Ма.
Нагадаємо, Міністерство закордонних справ Китаю заперечило плани допомогти Росії побудувати тунель під Керченською протокою між РФ та окупованим Кримом.