Пандемія COVID-19 сильно змінила життя людства. Політики та чиновники часто говорять про те, як COVID-19 впливає на здоров'я населення та економіку. Але для більшості людей це всього лише абстрактні поняття. Те, що вони переживають щодня, це настрої - відчуття тривоги та смутку або, якщо їм пощастить, радість та оптимізм. З нагоди Міжнародного дня щастя 20 березня, дослідники спробували визначити ці настрої та прослідкувати, як пандемія змінила їх, пише журнал The Economist.
Пандемія не зробила нічого хорошого для настрою Парк Янг - студентки Сеульського національного університету. Більшу частину минулого року вона провела турбуючись про хворобу та шанси її розповсюдження.
"Я боялася стати людиною, яка спричинить величезний спалах коронавірусу", - каже студентка.
Вона відчувала обмеження свободи. Уряд визначав, чи могла дівчина бачитися з друзями чи відвідувати заняття, вона фактично не могла самостійно будувати плани. Тепер Парк Янг починає турбуватися про те, як знайти роботу після закінчення навчання.
Організація Gallup провела опитування у багатьох країнах, намагаючись з’ясувати, як пандемія вплинула на життя людей та змінила їхнє уявлення про щастя. Людей попросили оцінити показниками від одного до десяти «рейтинг» їхнього щастя.
Відповіді людей на це питання дозволяють припустити, що світ був приблизно таким же щасливим у полоні жахливої пандемії, як і до того, як почалася епоха коронавірусу. Середній «показник щастя» у 95 країнах піднявся незначно - з 5,81 у 2017-2019 роках до 5,85 у 2020 році. Але модель задоволення життям змінилася. Цікаво, але COVID-19 зробив старших людей веселішими. Деякі країни «втратили» частину щастя, інші навпаки засвідчили вищий показник.
COVID-19 загрожує старшим людям набагато більше, ніж молоді, і ризик смерті після інфікування подвоюється протягом кожних восьми років життя. Проте люди похилого віку підбадьорились. У глобальному масштабі між 2017-2019 і 2020 роками показник щастя підвищився на 0,22 бала серед людей віком старше 60 років.
64-річна психолог із Сан-Паулу Селіна Беатріз дос Сантос представляє список речей, які можуть зіпсувати її настрій - пандемія, корупція, неприємний уряд, нещастя інших. Проте вона все одно вважає себе все більш щасливою та оптимістичною.
У Великій Британії, яка зазвичай фіксувала високий показник щастя серед населення, пандемія дещо знизила цей рейтинг. У Британії та інших багатих країнах віковий профіль щастя до початку пандемії був приблизно V-подібним, якщо зображати його на графіку. Люди розпочинали своє доросле життя в оптимістичному стані, потім зазвичай ставали похмурішими в середньому віці. Далі, приблизно після 50 років, люди знову стали щасливішими. Однак, якщо вони доживали до дуже похилого віку, то знову впадали у депресивний стан.
Після пандемії коронавірусу традиційна «модель» змінилася. Молодь зараз менш задоволена життям, ніж люди середнього віку, які менш щасливі, ніж люди похилого віку.
Доступ до відеоконференцій дозволив багатьом людям похилого віку залишатися на зв'язку зі своїми сім'ями - іноді навіть краще підтримувати зв’язок, ніж це було до пандемії. У країнах, які запровадили локдаун, люди похилого віку розуміють, що суспільство пішло на жертви, щоб їх захистити. І як зазначає економіст з Університету Британської Колумбії Джон Хеллівелл, який написав частину «Звіту про всесвітнє щастя», старші люди почуваються здоровішими. У всьому світі минулого року 36% чоловіків віком старше 60 років заявили, що мали проблеми зі здоров'ям, порівняно із середнім показником 46% за три роки до цього. Серед жінок похилого віку частка з проблемами здоров’я впала з 51% до 42%, згідно з опитуванням. Насправді здоров’я людей похилого віку не покращилося. Швидше за все, COVID-19 змінив критерій оцінки. Люди старшого віку почуваються здоровішими, бо ухиляються від хвороби, яка може їх убити.
Тим часом у молоді був дуже важкий пандемічний рік. Багато хто втратив роботу - в Америці рівень безробіття серед людей у віці від 20 до 24 років зріс із 6,3% у лютому 2020 року до 25,6% через два місяці (минулого місяця показник знизився до 9,6%). Молодь мала напружене соціальне життя. Наявність великої кількості друзів ускладнилася пандемією.
Дослідження в Британії, проведене Беном Етериджем та Лізою Спантіг з Університету Ессекса, показало, що кількість жінок які мали щонайменше чотирьох близьких друзів, зменшилася під час локдауну навесні 2020 року.
"Люди, які звикли спілкуватися з великою кількістю друзів справді страждали, а жінки та молодь зазвичай мають більше друзів, ніж люди похилого віку", - говорить Сяовей Сю з Інституту фіскальних досліджень.
Деякі країни показали кращі показники щастя, ніж мали раніше. Тоді як щастя британців впало в 2020 році, Німеччина піднялася з 15-ї сходинки найщасливіших країн у світі до сьомої. Британія пережила тривалі локдауни та рівень смертності понад 190 на 100 тисяч людей з моменту початку пандемії. Рівень смертності в Німеччині становить 77 осіб на 100 тисяч. Більшу частину минулого року Німеччина боролася з COVID-19 набагато успішніше, ніж більшість країн Європи.
Країни, які були на вершині таблиці щастя до пандемії, залишаються там і під час неї. Три країни з найвищим рейтингом у 2020 році - Фінляндія, Ісландія та Данія, увійшли до чотирьох найщасливіших країн у 2017-2019 роках. Всі три держави відносно вдало справлялися з COVID-19 і мають рівень смертності в середньому понад 21 людину на 100 тисяч.
Звіті про всесвітнє щастя показує те, що деякі зв’язки між COVID-19 та щастям діють в обох напрямках. Автори звіту не думають, що щастя допомагає країнам протистояти COVID-19. Швидше за все, вони стверджують, що одна з речей, яка підтримує національне щастя, покращує боротьбу з пандемією. Ця річ - довіра. Опитування Gallup показують, що багато регіонів, які найкраще впоралися з COVID-19, такі як скандинавські країни та Нова Зеландія, мають високий рівень довіри до державних інституцій та незнайомців. Більшість жителів цих країн вірять, що сусід поверне їм гаманець, якщо знайде його.
Багато країн не змогли контролювати COVID-19 з багатьох очевидних причин. Деякі не мали ресурсів, інші ж страждають від невдалого керівництва або ж їм бракує недавнього досвіду боротьби з інфекційними захворюваннями, вони не можуть контролювати свої кордони. Але економіст Колумбійського університету Джеффрі Сакс припускає ще одну причину: політики та чиновники багатьох європейських та американських країн вирішили, що не можуть вимагати занадто багато від своїх громадян. Поєднання індивідуалізму та менш твердої інституційної довіри означало, що політики не могли наполягати на карантині чи носінні масок, доки ситуація не стала критичною.
Це може допомогти пояснити широкі регіональні зміни: падіння щастя Латинської Америки та зростання щастя Східної Азії. Аргентина, Бразилія, Колумбія та Мексика стали менш щасливими у 2020 році, тоді як Китай, Японія і Тайвань стали щасливішими, хоча Південна Корея втратила кілька балів у рейтингу. Країни Латинської Америки мали іншу форму щастя до 2020 року, каже Хеллівелл - щастя, яке підтримується тісними соціальними зв'язками людей, а не високим рівнем соціальної довіри. Глобальне опитування в 2019 році показало, що лише 52% людей у Латинській Америці та Карибському басейні думали, що сусід поверне їм гаманець, якщо знайде його.
Відсутність довіри до державних інституцій ускладнила для країн Латинської Америки комплексну боротьбу з COVID-19. Люди тримаються на відстані один від одного, але це емоційно важко в країнах, де населення зазвичай дуже товариське. Мексиканці були позбавлені можливості насолоджувати своїми традиційними п'ятничними обідами та недільними сімейними зібраннями. "Пандемія сильно змінила все. Ми тепер змушені жити не своїм життям", - каже будівельник з Баруері Едмільсон де Соуза Сантос.
Однак, залишається велика загальнонаціональна головоломка. Америка погано реагувала на COVID-19 і зіштовхнулася із понад 500 тисячами смертей. Проте опитування Gallup виявляє незначне підвищення рівня щастя американців у 2020 році. Опитування Університету Південної Каліфорнії показує, що психічний стрес і тривога зростали серед американців у березні та квітні минулого року, але потім вщухли. Дві наступні хвилі коронавірусу, здавалося, вже не так сильно турбували громадян США.
Для багатьох американців локдауни були важким періодом, принаймні для дорослих, але для школярів обмеження навпаки здавалися позитивним моментом. Абі Адамс-Прасл з Оксфордського університету та інші дослідники виявили, що перша хвиля локдаунів минулої весни погіршила настрій жінок. Багато американців провели останній рік в альтернативному інформаційному всесвіті, в якому COVID-19 схожий на грип, завдяки широкому поширенню фейкових новин, можливо це сприяло тому, що деякі з них не надто турбувалися поширенням коронавірусу, резюмує видання.
Без сумніву, пандемія коронавірусу завдала багато шкоди і її катастрофічні наслідки людство буде відчувати ще довго. COVID-19 змусив людей страждати, як морально, так і фізично та економічно. Але навіть попри це багато людей стали щасливішими під час пандемії. І зараз, коли вакцини обіцяють можливе повернення до звичного життя, частина людства не повністю впевнена в тому, що хоче цього «повернення».