Що відбувається з робочою силою в США? Питання виникає не лише у світлі підвищення зарплат, що стало частиною історії інфляції, а й на тлі мільйонів американців, які звільнилися з роботи з початку пандемії коронавірусу. «Велика відставка» або ж «епоха масових звільнень» досягла піку в листопаді, коли 4,5 мільйона американців звільнилися з роботи, незважаючи на те, що кількість вакансій залишалася найбільшою з 2000 року, пише Financial Times.
Це явище стосується не лише США. У Китаї, для прикладу набирає популярності рух «лежи спокійно», в рамках якого молоді люди відвертаються від своєї щоденної мети. У Японії, де люди звикли проводити багато часу на роботі, уряд запропонував чотириденний робочий тиждень.
Нещодавнє опитування Microsoft показало, що 41% світової робочої сили розглядають можливість звільнення з роботи. Причини різноманітні: від емоційного вигорання через COVID-19 до відчуття ізоляції та втрати мережі соціальної взаємодії.
Але американський ринок праці більш жорсткий, ніж багато інших, і, схоже, залишиться таким ще деякий час. Активність робочої сили в США впала більше, ніж в інших країнах з розвиненою економікою, і залишається слабкою порівняно з ними. Тому компанії ведуть активну боротьбу за працівників, і витрати різко зростають у порівнянні з тенденціями до пандемії, тоді як в інших багатих країнах ці витрати знижуються.
Частково це може бути результатом того, як США вирішили боротися з пандемією. Якщо європейці захищали робочі місця, Америка захищала зростання економіки. Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія та Іспанія підтримали близько 32 мільйонів робочих місць за допомогою спеціальних схем допомоги на піку першої хвилі пандемії в квітні 2020 року, і деякі країни все ще використовують такі схеми.
США, для прикладу, дозволили компаніям звільняти працівників, а безробітним давали фінансову допомогу. Але це означало, що компаніям довелося швидко шукати нових працівників, оскільки економіка почала відновлюватися, особливо в найбільш постраждалій сфері послуг. Цей відтік робочої сили у поєднанні з виплатами по безробіттю, викликані пандемією, дав мільйонам працівників такі важелі впливу, яких вони ніколи раніше не мали.
Ресторани та готелі стали «районами» з найвищим рівнем відтоку робочої сили. Як зазначається в нещодавній доповіді МВФ, багато працівників у таких сферах можуть просто не захотіти повертатися на роботу. Частина людей використовує на власну користь більш жорсткий ринок праці, щоб шукати кращу роботу, оскільки компанії, що конкурують за працівників, пропонують кращу зарплату та пільги.
Для прикладу, згідно з даними Федерального резервного банку Атланти, працівники, які змінили роботу в період з серпня по жовтень минулого року, отримали середнє зростання заробітної плати на 5,1 відсотка проти 3,7 відсотка для тих, хто залишився на своєму робочому місці. Хоча більша частина відтоку робочої сили знаходиться на нижчому рівні, оскільки заробітні плати зростають, це все ще тисне на роботодавців, щоб вони підвищували зарплати.
Занадто рано говорити, чи закінчиться «велика відставка», коли всі пов’язані з пандемією економічні наслідки вийдуть із системи і чи дійсно це стане новим екзистенційним зрушенням на ринках праці.
Однак варто зазначити, що покоління Z виглядає особливо незадоволеним. Опитування Microsoft показало, що молоді працівники були менш зацікавлені своєю роботою і менше прагнули подавати нові ідеї. Близько 60% респондентів покоління Z сказали, що їм «важко» на роботі.
Частина проблем може вирішитися з поверненням до офісів після дистанційної роботи. Але все більше відчувається, що працівники переосмислюють баланс між роботою та особистим життям. Це, ймовірно, підживить заклики до щедрих мереж соціального забезпечення. Це також надасть перевагу компаніям, які знаходять правильне поєднання комбінованих організаційних заходів, що забезпечують безпеку працівників та гнучкість графіку, резюмує видання.
Коли багаті країни почали послаблювати карантинні обмеження, вони зіштовхнулися з економічною загадкою. Бізнес висловлює гучні занепокоєння з приводу нестачі робочої сили, навіть попри те, що унаслідок пандемії коронавірусу мільйони людей залишаються без роботи, пише журнал The Economist.