«Тіньовий флот» РФ, який несе для Заходу низку загроз, є стратегічним викликом для Європи. І одних лише західних санкцій для боротьби із ним недостатньо. Що ще можна зробити, аби протидіяти «тіньовому флоту» Путіна, розповів оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко у статті «Росія влаштувала нову війну й одержала неочікувану відповідь».
Автор зазначає, що сьогодні реальну ефективність демонструють лише американські санкції, через які судна втрачають прапори й фактично стоять «на приколі». І 16-й пакет санкцій Євросоюзу має бути настільки ж ефективним.
«Після обриву кабелів Естонія має намір звернутися до НАТО з проханням розмістити в Балтійському морі «флот стримування». Але ЄС і НАТО не повинні обмежуватися цим заходом. Слід виявити більшу рішучість. В ідеалі Євросоюз має заборонити всім судновласникам із країн ЄС перевозити російську нафту з портів РФ. Для такого рішення в наших західних партнерів є всі можливості», – пише Кравченко.
Головне, за словами автора, наявність політичної волі та готовність протидіяти лобі грецьких судновласників. Зокрема, згідно з оцінками експертів, 30% російської нафти перевозять із портів РФ танкерами, що належать судновласникам із Греції. Як підкреслив Кравченко, важливо, щоб інтереси бізнесу не впливали на позицію європейських урядів, партнери України не імітували діяльності, а Афіни не блокували появи грецьких компаній у санкційних списках.
Одним із можливих варіантів дій автор називає блокування або серйозне ускладнення використання наявних маршрутів суднами «тіньового флоту». На думку керівника моніторингової групи Інституту чорноморських стратегічних досліджень Андрія Клименка, зокрема, потрібно запровадити обов’язковий лоцманський супровід для танкерів, які проходять через Датські протоки. Водночас за його словами, потрібно заборонити оплату лоцманських послуг суднам, які перебувають під санкціями.
«Війна не закінчиться, поки в Путіна є цей балтійський шлях», – вважає Клименко.
Окремі експерти, з якими ZN.UA обговорювало ситуацію, впевнені, що ефективним заходом стала б заборона підсанкційним танкерам «тіньового флоту» проходити через територіальні води та виключні економічні зони Греції, Данії, Норвегії, Японії та інших країн. Аргументом на користь цієї заборони, за словами автора, може стати те, що в разі катастрофи, як із затопленням танкерів з нафтою у Чорному морі, багатомільйонні витрати на ліквідацію наслідків ляжуть на прибережні країни, а не на «лівих» страховиків.
«Якщо якась держава відмовиться від такої заборони, її можна примусити до цього. Наприклад, західні партнери можуть провести військово-морські навчання, закривши певні ділянки акваторії для проходу цивільних суден», – додав Кравченко.
Одним із необхідних кроків у боротьбі з «тіньовим флотом» автор також називає посилення відповідальності держав прапора за дотримання суднами, зареєстрованими в цих країнах, вимог безпеки. Мова йде про переслідування не лише за перевалку нафти у відкритому морі, а й за відключення автоматичних систем ідентифікації.
«Ще одним способом боротьби з «тіньовим флотом» може стати введення обов’язкової звітності європейських компаній про перехід прав власності на судно. Крім того, в боротьбі з «тіньовим флотом» може допомогти запровадження обов’язкової вимоги для танкерів мати страхові поліси Р&I клубу як умову допуску до територіальних вод і портів країн – членів Євросоюзу», – додав автор.
Нагадаємо, Рада Євросоюзу ухвалила 15-й пакет економічних та індивідуальних санкцій проти РФ за ведення війни проти України. Обмеження націлені на тіньовий флот Владіміра Путіна, а також на послаблення військово-промислового комплексу РФ.
Своєю чергою адміністрація президента США Джо Байдена, який йде у відставку, планує накласти санкції на ще понад 100 танкерів, задіяних у перевезенні російської нафти.