Коли здавалося, що Вестмінстер занурюється в повільний процес літніх виборів партійного лідера, міністр енергетики Андреа Вілсон відмовилася від змагань за крісло прем'єр-міністра Великобританії, яке стане вільним після відставки Девіда Кемерона. Тож єдиним кандидатом несподівано лишилася міністр внутрішніх справ Тереза Мей.
"Що ж ми знаємо про жінку, яка скоро переїде на Даунінг стріт 10?" - пише сьогодні The Economist.
Про Терезу Мей говорять, що вона ефективна, але не дуже привітна. Її політична кар'єра досить непримітна. Вона провела шість років в кріслі міністра внутрішніх справ. В Британії цю посаду називають "цвинтарем кар'єри". З 1855 року жоден міністр внутрішніх справ не потрапляв в крісло прем'єр-міністра. Але Мей змогла здобути репутацію компетентного і в "певному сенсі авторитарного" чиновника через свою прихильність до обмежень. Вона поєднала у собі соціальний прогресивізм з політичною жорсткістю.
Мей яструб імміграційної політики. З іншого боку, за три роки до того, як Кемерон очолив Консервативну партію, вона попереджала свою політичну силу, що з її "паскудною репутацією" треба щось робити.
Мей також сприяла легалізації одностатевих шлюбів у Британії три роки тому. А на референдумі щодо членства в ЄС вона виступала на боці прихильників лишитися в складі об'єднання, хоча не часто говорила на публіці про це. Після того, як консерватори обрали її новим прем'єр-міністром, Мей у своїй промові пообіцяла запровадити деякі соціально-демократичні політики, які вона запозичила у лейбористів. Зокрема, вона закликала долучити профспілки до управління компаніями, розширити використання доходів від економічного зростання і посилити контроль за тим, щоб компанії не ухилялися від сплати податків. Це може свідчити про намір Мей схилити свою партію трохи "вліво".
Водночас, головною проблемою її прем'єрства буде Brexit. Після обрання на посаду Мей заявила, що вона не кинеться стрімголов до використання статті 50 Лісабонської угоди, яка регламентує вихід країни з ЄС. Спершу вона планує почати політичні переговори. В своїй першій промові вона наголосила на важливості збереження доступу Британії до єдиного ринку ЄС, хоча "найбільш твердолобі євроскептики" сумніваються у її твердості на переговорах з 26 країнами союзу в цьому питанні.
Видання пише, що у Мей, безумовно, буде спокуса розпустити парламент і оголосити нові вибори у Великобританії. Хоча раніше вона відкидала таку можливість. Але її оточення боїться повторення помилок прем'єр-міністра Гордона Брауна, який також "успадкував свою посаду" після відставки Тоні Блера, а не здобув її завдяки підтримці британців.
В цей же час, The Guardian пише про те, як на партійних виборах нового лідера консерватор Кен Кларк назвав Мей "добіса складною жінкою". Але попри непарламентську лексику, до якої вдався британських депутат в своєму коментарі, друзі нового британського лідера кажуть, що вона дійсно "може бути занудою", з якою "дуже тяжко працювати". Але Мей ніколи не переймалася тим, чи подобається вона урядовцям.
Видання зауважує, що цікавим і непередбачуваним її прем'єрство робить те, що новий прем'єр у минулому неодноразово керувалася не скільки ідеологією, скільки моральністю і її дуже особистим уявленням про те, що буде правильним, а що ні. В понеділок вона дала зрозуміти, що до питань економіки вона теж збирається застосувати свій метод моральності, оголосивши про намір втілити деякі ідеї лейбористів. На думку видання, будучи з тих, хто на референдумі про Brexit програв, Мей спробує показати прихильникам виходу з ЄС, як вони помилялися, не розуміючи до кінця, наскільки поганою ситуація може стати тепер. І для цього вона може просто виконати їхні забаганки.
Раніше прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон оголосив про свою відставку у зв'язку з рішенням більшості британців підтримати вихід країни з ЄС.
Нагадаємо, прихильники так званого Brexit перемогли у Великобританії за результатами референдуму про збереження членства країни в Євросоюзі. Так, за вихід їхньої ЄС проголосували51,9%(17 410 742 громадян), тоді як за збереження членства – 48,1%. (16 141 241 громадян).
Як писав Олексій Коваль у своїй статті у DT.UA, Brexit буквально розколов країну і британське суспільство, потряс світові ринки, однак катастрофою для Євросоюзу не став. Реакція політиків європейських країн і чиновників ЄС була навіть більш несподіваною, ніж результати референдуму. Вони одразу заявили, що поважають вибір британців і зажадали від Лондона без зволікання розпочати офіційний процес виходу з ЄС.
Про непростих відносинах ЄС і Великобританії детальніше читайте в матеріалі "Несподіваний Brexit: Європа сама вказала Великобританії на двері".