Уряд Німеччини в середу заблокував продаж заводу з виробництва мікросхем шведській філії китайської компанії, повідомляє AP NEWS.
Цікаво, що це сталося майже одразу після візиту канцлера Олафа Шольца до Пекіна минулого тижня.
Йдеться про продаж заводу з виробництва мікросхем у Дортмунді шведської компанії Silex Microsystems AB за 85 мільйонів євро. За даними німецьких ЗМІ, Silex належить китайській компанії Sai Microelectronics.
Хоча угода не дуже велика, вона викликала занепокоєння щодо доцільності передачі німецьких виробничих потужностей у сфері інформаційних технологій до рук китайців.
Міністр економіки Німеччини Роберт Хабек сказав, що уряд також заблокував ще одну інвестицію "не з Європейського Союзу", але він не став повідомляти подробиці.
Зупинивши обидві угоди, Хабек сказав, що "існує особлива потреба у захисті критично важливих виробничих зон".
"Важливим є посил, що ми є відкритою ринковою економікою, що іноземні інвестиції — у тому числі з країн, що не входять до (Європейського) Союзу — тут потрібні і вітаються, але відкрита ринкова економіка — це не наївна ринкова економіка", — сказав він журналістам.
Уряди західних країн все більш насторожено ставляться до технологічних амбіцій Китаю та його наполегливої зовнішньої політики. Сполучені Штати та інші уряди посилили контроль за доступом до процесорних чіпів та інших технологій.
Компанія Elmos заявила, що вона та Silex жалкують про рішення уряду і що передача нових технологій зі Швеції та інвестиції в підприємство в Дортмунді "зміцнили б виробництво напівпровідників у Німеччині".
Компанія заявила, що проаналізує рішення "на предмет суттєвого порушення прав сторін і вирішить, чи варто робити судові дії".
Уряд Шольца, що існує майже рік, подало сигнал про відхід від ставлення його попередниці Ангели Меркель до Китаю, який був орієнтований насамперед на торгівлю. Воно планує розробити "всеосяжну китайську стратегію".
Так, міністр закордонних справ Анналена Баєрбок та інші чиновники дали зрозуміти, що Німеччина хоче уникнути повторення помилок, допущених у відносинах з Росією, яка раніше постачала більше половини природного газу до країни, а тепер не постачає нічого.
Проте рішення, ухвалене минулого місяця, вказує на невирішені питання про те, якою мірою китайським компаніям слід дозволити інвестувати в найбільшу економіку Європи.
Чиновники сперечалися про те, чи дозволити китайській компанії COSCO придбати 35% акцій контейнерного терміналу у порту Гамбурга.
Члени двох молодших партій правлячої коаліції виступили проти цієї угоди, а Шольц, колишній мер Гамбурга, применшив її значення. У результаті кабінет міністрів дозволив китайській COSCO придбати частку менше 25%, тобто менше блокуючого пакета.
Представник міністерства закордонних справ Китаю Чжао Ліцзянь закликав Німеччину "забезпечити справедливе, відкрите та недискримінаційне ринкове середовище для нормальної роботи всіх компаній" і уникати "використання національної безпеки як привід для протекціонізму".
Пекін неодноразово звинувачували у крадіжці інтелектуальної власності та комерційних таємниць західних компаній для свого економічного розвитку та посилення військового потенціалу; використання несправедливої торговельної практики, зокрема примусу передачі технологій для компаній, які бажають потрапити на китайський ринок; створення нерівних умов за рахунок субсидування китайських компаній.