Міністерство закордонних справ Франції негативно оцінило резолюцію Сенату із закликом до уряду визнати невизнану Нагірно-Карабахську республіку. Дипломати вважають, що цей крок не принесе користі ні населенню регіону, ні Франції, ні Вірменії.
«Одностороннє визнання Францією незалежності Нагірного Карабаху не було б корисним нікому: ні Вірменії, ні населенню Карабаху, ні Франції, ні іншим співголовам Мінської групи ОБСЄ», - заявив держсекретар МЗС Жан-Батист Лемуан у середу, 25 листопада.
Дипломат констатував, що навіть Вірменія не визнає незалежність Нагірного Карабаху, а також вказав на необхідність діалогу між Баку і Єреваном, передає "РИА Новости".
«Відповідальність уряду полягає в тому, щоб задатися питанням: чи був би такий жест корисним і ефективним? Чи призведе це до якихось наслідків для населення Нагірного Карабаху?», - зазначив держсекретар.
Лумуан підкреслив, що ефективність дипломатичних зусиль Парижа буде високою лише тоді, коли їх сприйматимуть і Вірменія, і Азербайджан. А визнання Нагірно-Карабахської республіки позбавить Францію «всіх можливостей впливу» і загальмує процес мирного врегулювання конфлікту, констатував він.
Сенат Франції підтримав резолюцію щодо Нагірного Карабаху 25 листопада. Сенатори закликали французький уряд визнати Нагірно-Карабахську республіку і зробити це визнання «інструментом переговорів для встановлення міцного миру», розслідувати військові злочини, забезпечити мешканців регіону гуманітарною допомогою, а також підняти перед державами Євросоюзу питання про роль Туреччини у військовому конфлікті. Резолюцію підтримали 305 сенаторів, один проголосував проти. Документ носить рекомендаційний характер.
Відзначимо, що у Франції проживає численна і впливова французька діаспора.
Бойові дії в Нагірному Карабаху загострилися 27 вересня. Вірменія і Азербайджан звинуватили один одного в наступальних діях і ракетних обстрілах житлових кварталів. Обидві держави оголосили військовий стан, а Вірменія - ще й загальну мобілізацію.
Лише підписання азербайджансько-вірмено-російського заяви про припинення вогню вберегло Вірменію від повного розгрому в другій нагірно-карабахській війні. Згідно з домовленостями, Азербайджан в протягом листопада - грудня відновлює контроль над Агдамським, Кельбаджарським і Лачинським районами.
Але якщо для Єревана ця угода - можливість утриматися на краю прірви, то навіщо Баку підписувати документ, коли повна перемога здавалася такою близькою? Про наслідки війни читайте в статті Володимира Кравченка «Ціна миру».
Детальніше про те, чи є переможці у війні за Нагірний Карабах і яка роль Туреччини на Південному Кавказі, читайте в статті Євгенії Габер "Кавказькі полонені".