UA / RU
Підтримати ZN.ua

«Ніякої безкарності»: Країни G7 пообіцяли виступити єдиним фронтом проти агресії РФ

G7 також пригрозила «високою ціною» тим, хто підтримує війну РФ проти України.

Глави МЗС країн G7 пообіцяли виступити єдиним фронтом проти агресивного вторгнення РФ в Україну, заявивши, що зобов'язуються посилити і забезпечити дотримання жорстких санкцій проти Москви. Про це повідомляє AP.

Комюніке G7, в якому викладені зобов'язання країн групи, також містить рішучі слова, спрямовані на стримування агресії Китаю та КНДР в Північно-Східній Азії. Однак саме вторгнення Росії в Україну стало головною темою триденної зустрічі глав МЗС у Японії.

«Не може бути безкарності за воєнні злочини та інші звірства, такі як напади Росії на цивільне населення і критично важливу цивільну інфраструктуру», - йдеться в комюніке.

«Ми залишаємося відданими посиленню санкцій проти Росії, їх координації та повному їх виконанню», - заявили глави МЗС країн G7, додавши, що  члени групи будуть підтримувати Україну «стільки, скільки буде потрібно».

Крім того, країни G7 мають намір блокувати російські активи до кінця війни.

Країни G7 також підтвердили відданість притягненню винних до відповідальності згідно з міжнародним правом, в тому числі шляхом підтримки зусиль міжнародних механізмів, зокрема Міжнародного кримінального суду.

«Ми підтримуємо вивчення можливості створення міжнародного трибуналу на базі судової системи України для переслідування злочину агресії проти України», - йдеться в заяві.

Також G7 продовжить вживати заходів проти тих, хто матеріально підтримує війну РФ.

«Ми підтверджуємо наш заклик до третіх сторін припинити допомогу Росії у війні або заплатити за це високу ціну. Ми посилимо нашу координацію для запобігання і реагування на постачання зброї третіми сторонами до РФ і продовжимо вживати заходів проти тих, хто матеріально підтримує Росію», - заявили міністри.

Також країни G7 вважають зернову угоду важливою та закликають Росію не обмежувати термін її дії.

Документ міністрів закордонних справ розроблений як шаблон для лідерів країн G7 на саміті, який відбудеться в Хіросімі наступного місяця, і містить також формулювання про Іран, М'янму, Афганістан, розповсюдження ядерної зброї та інші серйозні загрози.

Але дві кризи особливо виділяються: зростання загрози вторгнення Китаю на Тайвань, а також вторгнення Росії в Україну.

Нинішній наступ Росії значною мірою зупинився, і Україна готує контрнаступ, але у світі поширюється занепокоєння щодо неодноразових погроз глави Кремля застосувати ядерну зброю.

«Безвідповідальна ядерна риторика Росії та її погрози розмістити ядерну зброю в Білорусі є неприйнятними», - заявили міністри.

Читайте також: Хренін: У Білорусі вже готують майданчики для стратегічної ядерної зброї

Дипломати G7 з Японії, США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Канади, Італії та ЄС підкреслили, що їхня зустріч у Каруїдзаві знаменує вирішальний момент у світовому реагуванні на російську та китайську агресію - дві кризи, які розглядаються як виклик міжнародному порядку, заснованому на правилах. Глобальні зусилля, спрямовані на вирішення цих питань в ООН, були заблоковані непоступливістю Китаю та Росії в Раді Безпеки.

Лідери та міністри закордонних справ країн G7, зокрема Франції та Німеччини, нещодавно відвідали Китай. Однак зростає занепокоєння після того, як Пекін нещодавно провів чергові військові навчання навколо острова. Китай також стрімко нарощує ядерні боєголовки та займає більш жорстку позицію щодо своїх претензій у Південно-Китайському морі.

Міністри G7 заявили, що мир і стабільність між Китаєм і Тайванем у Тайванській протоці є невід'ємним елементом безпеки і процвітання міжнародної спільноти та закликали до мирного вирішення проблем.

«Щодо Тайваню існує чітка одностайність у підході, який ми застосовуємо», - сказав журналістам держсекретар США Ентоні Блінкен.

Щодо переговорів із Пекіном, Блінкен повідомив, що Сполучені Штати надають особливого значення збереженню відкритих каналів комунікації, про що президент Джо Байден і китайський лідер Сі Цзіньпін домовилися минулого року.

У комюніке також міститься заклик до Китаю утримуватися від погроз, примусу, залякування або застосування сили.

Читайте також: США, Японія та Південна Корея планують навчання з протиракетної оборони для стримування загрози з боку КНДР 

Окрім Пекіна, занепокоєння викликає Північна Корея, яка з початку минулого року провела випробування близько 100 ракет, включаючи міжконтинентальні балістичні ракети, які можуть досягнути материкової частини США, а також низку інших видів зброї меншої дальності, які загрожують Південній Кореї та Японії.

«Ми вимагаємо від Північної Кореї утриматися від будь-яких інших дестабілізаційних або провокаційних дій, включаючи будь-які подальші ядерні випробування або запуски з використанням технології балістичних ракет», - йдеться в комюніке.

У спільній заяві також додається, що майбутні дії КНДР повинні отримати швидку, об'єднану і рішучу міжнародну відповідь, включаючи подальші заходи, вжиті Радою Безпеки ООН.

«Вкрай важливо, щоб санкції були повністю і скрупульозно виконані всіма державами і залишалися чинними до тих пір, поки існують програми Північної Кореї по створенню зброї масового знищення і балістичних ракет», - заявили міністри.

Читайте також: Виклики міжнародному порядку після Другої світової і Україна: деталі зустрічі лідерів G7 у Японії

Раніше повідомлялося, що напередодні травневого саміту G7 Японія розпочне проведення серії зустрічей на рівні міністрів країн групи, намагаючись очолити дискусії з низки питань, включаючи війну Росії проти України, занепокоєння щодо енергопостачання, ситуації з продовольством та світової економіки.

Що важливо розуміти про позицію Токіо та двосторонні відносини у світлі візиту японського прем’єра Фуміо Кішіди до Києва? Що найбільше змінилося в Японії щодо України після повномасштабного вторгнення Росії? Як зробити так, щоб японське головування у G7 стало поштовхом до переходу двосторонніх відносин між Києвом і Токіо на суттєво новий рівень?  Відповіді на ці запитання дає директорка Центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук у статті «Поворотний момент: навіщо прем’єр Японії приїздив до України».