Поки Україна чекає на прибуття новопризначеного спеціального представника Китаю в рамках мирної ініціативи, Пекін дедалі більше перебирає на себе роль лідера в міжнародних зусиллях, спрямованих на припинення одного з найбільш загрозливих конфліктів у Європі цього століття.
Таким чином, лідер Китаю Сі Цзіньпін кидає виклик давньому посередництву США, які очолили зусилля, націлені допомогти Україні здобути вирішальну перемогу над російською окупацією. Скептики продовжують ставити під сумнів наміри Пекіна і його здатність досягти суттєвого прогресу. Але є й ті, хто виступає за те, щоб підтримати китайський гамбіт, а не протидіяти йому в часи, коли ні Київ, ні Москва не готові до повної перемоги на полі бою, - пише Newsweek.
Колишній посол Франції в США Жерар Аро належить до табору тих, хто стверджує, що у Заходу є причини проявляти інтерес до миротворчих ініціатив Сі Цзіньпіна. Хоча французький дипломат і визнає, що існує настороженість щодо намірів Пекіна.
«Китайці мають кілька різних і, можливо, навіть суперечливих цілей. Можливо, вони роблять це тому, що відчувають себе зобов’язаними або, можливо, вони не вірять у те, що роблять», - сказав Аро у відповідь на запитання Newsweek під час віртуальної конференції, організованої аналітичним центром Defense Priorities.
Але, підкреслив він, Китай «це зробив, і наш інтерес полягає в тому, щоб діяти так, ніби ми сприймаємо все серйозно, в певному сенсі, щоб заманити китайців в пастку їхньої власної ініціативи»
«Було б надзвичайно контрпродуктивно, якби китайці могли сказати: «Ми намагалися, але Захід був проти». Навпаки, ми повинні сказати: «Браво, ми дійсно підтримуємо вас», - підкреслюючи при цьому пункти про Статут ООН, пункти про повагу до незалежності і територіальної цілісності тощо», - сказав Аро.
Сі Цзіньпін все ще намагається використовувати імпульс великого дипломатичного зрушення, здобутого в березні. Тоді КНР виступила посередником у зближенні близькосхідних суперників: Ірану і Саудівської Аравії. Місяць потому президент Франції Еммануель Макрон і делегація ЄС зустрілися з Сі Цзіньпіном в Пекіні, щоб обговорити роль Китаю в дипломатії між Росією і Україною, а також позицію Європи в цьому питанні.
На перший погляд, Пекін може здатися малоймовірною силою, здатною сприяти встановленню миру, враховуючи безпрецедентне «всеосяжне стратегічне партнерство» між китайським лідером і Владіміром Путіним. Вони домовилися посилити співпрацю на зимовій Олімпіаді в Пекіні у лютому 2022 року, всього за два тижні до того, як Кремль почав війну проти України. Newsweek нагадує, що і цього року лідер Китаю продовжував хвалити відносини своєї країни з Росією під час свого особистого візиту в Москву в березні. Втім, він використав цю поїздку для просування своєї мирної ініціативи з 12 пунктів, тим самим поставивши себе на чолі зусиль, спрямованих на припинення війни. Китайська ініціатива була посилена минулої середи, коли Сі Цзіньпін провів першу розмову з президентом України Володимиром Зеленським, висловивши намір направити в Київ спеціального представника з питань Євразії Лі Хуея.
Аро назвав цей дзвінок «позитивним» і наголосив, що він може закласти основу для подальшого руху, особливо якщо західні держави підтримують Пекін.
«Я думаю, що ми дійсно повинні спробувати спрямувати китайців у тому напрямку, в якому ми хотіли б, щоб вони йшли, щоб не виглядало так, ніби ми протистоїмо Китаю. Ми не повинні підживлювати аргумент, що насправді Захід несе відповідальність за продовження війни, що Захід не хоче переговорів», - сказав французький дипломат.
Вашингтон прохолодно привітав успіх Пекіна в посередництві між Ер-Ріядом і Тегераном. Втім, США були особливо відвертими у своїй підозрілості щодо російсько-української дипломатії Китаю. Білий дім виступав проти будь-яких спроб Китаю домогтися припинення вогню, стверджуючи, що це легітимізує російську війну і потенційно дасть можливість військам Москви перегрупуватися.
Однак, як пише Newsweek, незважаючи на небажання Заходу прийняти це, дипломатична кампанія Сі Цзіньпіна має всі ознаки серйозних зусиль. Відомий китайський аналітик і журналіст з міжнародних відносин Шень Шивей вказує на нещодавні зустрічі лідера Китаю на високому рівні з Еммануелем Макроном, Владіміром Путіним й іншими лідерами, а також на кваліфікацію спеціального посланника Лі Хуея у веденні цієї справи.
Шен описав Лі, який раніше працював на дипломатичних посадах в СРСР і пострадянських країнах, а також був послом Китаю в Росії до 2019 року, як «досвідченого старшого дипломата, який займається євразійськими справами вже понад чотири десятиліття».
«Військові рішення не можуть покінчити з конфліктами. А просування політичного врегулювання - це непросте завдання. Китай вважає, що важливо скористатися можливістю і створити умови для політичного врегулювання, оскільки раціональне мислення і голоси, що виступають за політичні рішення, зараз на підйомі. США і Європа вже втягнуті в конфлікт. Але Китай має всі можливості для того, щоб сприяти політичному врегулюванню, оскільки він лишається єдиним постійним членом Ради Безпеки ООН, який підтримує дружні відносини як з Росією, так і з Україною», - сказав Newsweek Шень Шивей.
Сі Цзіньпін підтримує тісні відносини з Путіним, а також повторює російську позицію про те, що нібито Захід спровокував російську війну проти України, розширюючи НАТО на схід. Однак, Зеленський завжди прагнув підтримувати робочі відносини з Китаєм - країною з економічним потенціалом, здатним відіграти значну роль у післявоєнній відбудові зруйнованої конфліктом України. Як і у випадку багатьох країн світу, Пекін також став головним торговельним партнером Києва. А Україна бере участь в інфраструктурній ініціативі «Один пояс, один шлях».
Шен Шивей стверджує, що опозиція Заходу до миротворчої позиції Китаю є контрінтуїтивною.
«Лідери США і Європи повинні мати політичну рішучість і життєздатні рішення, щоб просувати політичне врегулювання разом з Китаєм. Звинувачення Китаю, який не створював українську кризу і не виступає в ній стороною, не допоможе у важкому просуванні до політичного врегулювання», - сказав китайський експерт.
Він, однак, визнав, що такі зусилля, навіть при зростаючій міжнародній підтримці, будуть не легкими.
«Голоси, які виступають за політичне врегулювання кризи в Україні, стають гучнішими. Але Росії і Україні все ще важко досягти значних компромісів, оскільки обидві сторони в даний час накопичують військові ресурси на полі бою», - визнав він.
Проте роль Вашингтона, ймовірно, виявиться більш впливовою, якщо зусилля Китаю набудуть подальшого розвитку.
«Однією з головних проблем, які заважають Китаю відігравати більш конструктивну роль, є отруйні настрої в американсько-китайських відносинах і негативний цикл дій в дусі «око за око»», - сказав Роберт Меннінг, старший науковий співробітник проекту Центру Стімсона, який раніше обіймав різні посади в уряді США.
Погіршення американсько-китайських відносин, яке почалося за колишнього президента Дональда Трампа, так і не стабілізувалося за президента Джо Байдена. Хоча він відкинув думку про те, що Вашингтон прагне вступити в нову Холодну війну. Натомість Байден окреслив відносини з Пекіном як відносини конкуренції, конфронтації та співпраці, причому остання категорія наразі перебуває під надзвичайним тиском.
«Безумовно, США повинні спокійно ініціювати діалог з Китаєм щодо України. Але з самого початку більшість американців засуджували Китай за його нездатність дотримуватися принципів суверенітету і невтручання, а також засуджували вторгнення. Останнім часом китайців засуджують за військову підтримку, хоча вони ще не надали жодної летальної допомоги Росії», - сказав Меннінг.
Він визнав, що сумнівається у можливості «повного врегулювання, поки Путін перебуває при владі». Але, на думку Меннінга, «перемир'я корейського типу могло б закріпити здобутки України і дозволити їй розпочати відновлення, одночасно вирішуючи невирішені питання».
«Ймовірно, саме тому Зеленський зацікавлений у Китаї», - вважає він.
Цей інтерес ще не вилився в якусь відчутну угоду. Але зростаючий інтерес Європи до співпраці з Китаєм у пошуку потенційних рішень для війни, яка безперервно ведеться на континенті, загрожує витіснити США на узбіччя майбутніх переговорів.