Комітет у закордонних справах турецького парламенту не застосовуватиме процедуру прискореного розгляду питання про ратифікацію заявки Швеції на членство в НАТО, заявив голова комітету Фуат Октай, пише Reuters.
За словами Октая, розгляд відбуватиметься за стандартною процедурою в рамках звичайного порядку денного, оскільки це питання «не є настільки актуальним для Анкари, як для деяких інших країн».
«Членство Швеції в НАТО — це лише одна з міжнародних угод, які очікують на ратифікацію. Ми обговоримо це, коли прийде час... у рамках наших власних пріоритетів... Те, що є терміновим для інших, не обов’язково є терміновим для нас», — сказав Октай на зустрічі з депутатами.
Законопроект про членство Швеції в НАТО має бути схвалений комітетом перед голосуванням у парламенті, після чого Ердоган підпише його як закон.
Ердоган подав до парламенту законопроект про ратифікацію заявки Швеції на членство в НАТО минулого місяця, цей крок привітав Стокгольм.
Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг заявив, що хоче швидкого голосування турецького парламенту і що процес «проходить добре».
Довгий час нейтральні Швеція та Фінляндія торік подали заявку на вступ до НАТО, щоб зміцнити свою безпеку після вторгнення Росії в Україну. Членство Фінляндії було підписано в квітні, однак заявку Швеції затримали Туреччина та Угорщина.
Туреччина заявила, що Швеція повинна спершу вжити заходів проти прихильників забороненої Робітничої партії Курдистану (РПК) і членів мережі, яку Анкара вважає відповідальною за спробу державного перевороту в 2016 році. Туреччина розглядає обидві групи як терористичні організації.
У липні Швеція ухвалила новий закон про боротьбу з тероризмом.
Правляча партія Угорщини заявила, що загрози безпеці Швеції немає, тому, на їх умку, сену поспішати з ратифікацією немає. Також вони посилаються на «неправомірні звинувачення Швеції» щодо підриву ними демократії в Угорщині.
Вже практично немає сумнівів у тому, що турецький меджліс ратифікує протокол про вступ Швеції до НАТО найближчим часом. Схоже, що формальні претензії до Швеції були лише частиною ширшого кола питань, у яких президент Реджеп Ердоган сподівався знайти порозуміння із західними партнерами. Наскільки можна судити, його тактика значною мірою себе виправдала. Чому?
Дізнайтеся про це зі статті В’ячеслава Ліхачова "Швеція в НАТО? Чому вдався шантаж Ердогана"..