Боснія і Герцеговина й далі залишається одним із найнебезпечніших регіонів, підтверджуючи слова Отто фон Бісмарка про «порохову бочку Європи». Цього разу ґніт міг спалахнути під час Дня Республіки Сербської, який відзначали 9 січня.
Історія з цим «святом» дивна. Вдумайтеся, адже саме 9 січня 1992 року боснійські серби проголосили створення «Республіки Сербського народу Боснії і Герцеговини, Боснійської Країни та східної Боснії». Воно стало не лише першою спробою вийти з БіГ, яка щойно стала незалежною. Ця подія спровокувала початок війни, яка забрала понад сто тисяч життів і багато сотень тисяч людей залишила без даху над головою. Воістину, правий був нобелівський лауреат, письменник Іво Андрич: коли потрапляєш до Боснії, логіка зникає.
Того ж року Конституційний суд БіГ скасував це «свято», назвавши його неконституційним і дискримінаційним стосовно двох інших конституційних народів — бошняків і хорватів. Його проведення визнано кримінально карною дією. Суд двічі підтверджував своє рішення. А нещодавно й Верховний представник Крістіан Шмідт заборонив проводити його як раніше.
І в цій даті — 9 січня — вся суть боротьби міжнародної спільноти й політиків РС навколо «свята». Суд БіГ і Крістіан Шмідт не заперечують Дня республіки. Вони наполягають на неприйнятності саме 9 січня, оскільки цього ж дня православні серби відзначають день святого Стефана. Поєднання державного та релігійного (лише православного) свят може ображати вірян інших конфесій і суперечить низці міжнародних документів у сфері забезпечення прав людини. Тому сербам пропонують перенести святкування на інший день.
Та хура й досі там — саме 9 січня 2024 року в РС знову відбулися заходи неконституційного свята. Як і раніше, безкарно. Наразі жодних правових дій щодо учасників і організаторів учинено не було.
Це свято поступово перетворилося на зброю дестабілізації ситуації в БіГ. І що більше було обіцянок від російського президента підтримати й допомогти Мілораду Додіку, то реальнішими ставали передсвяткові погрози й дії останнього, а саме свято ставало демонстрацією сили Додіка та слабкості міжнародних інституцій, які й далі потурали сербським націоналістам у Баня-Луці.
Цього разу до свята почали готуватися заздалегідь, іще навесні, й досить серйозно. Про перебіг святкової підготовки ми розповідали неодноразово.
У переддень нинішнього 9 січня Додік висунув ультиматум: якщо Високий представник запровадить закон про приналежність державного майна, то Скупштина оголосить незалежність РС і проведе референдум про вихід із БіГ, розпочнеться виведення сербів із армії, поліції, державних інституцій.
Стало також відомо, що у вечірньому марші в Баня-Луці візьмуть участь близько 900 озброєних жандармів, поліціянтів, бійців спецназу, легка бронетехніка й навіть дрони. А також члени парамілітарних утворень, зокрема сербського відділення «Нічних вовків», резервісти та ветерани, готові знову повоювати, до чого їх підштовхує високий рівень безробіття.
Такі заяви й мілітаристська демонстрація РС стривожили Брюссель і представників міжнародної спільноти в Сараєві. Посольство США виступило з жорстким попередженням: останні сепаратистські заяви Додіка загрожують цілісності БіГ, стабільності в регіоні. Тому США не дивитимуться спокійно на порушення Дейтонських мирних угод і вживуть відповідних заходів. Генпрокуратура та Шмідт нагадали, що участь у заходах 9 січня, особливо військових і держслужбовців, може потягнути за собою кримінальне покарання.
За кілька днів до свята два винищувачі США в межах навчань із Об’єднаними збройними силами БіГ здійснили прольоти над країною. Це було оцінено як попередження сепаратистам: час для угод і переконувань спливає, США повертаються заради збереження стабільності та цілісності БіГ. Командувач сил EUFOR генерал Ласло Штіц заявив, що місія втрутиться, якщо місцева поліція не зможе забезпечити мир.
Попередження подіяли, але почасти. Свято все-таки відбулося. Щоправда, серед іноземних гостей були тільки міністр оборони Сербії та настоятель Сербської православної церкви, посол Росії. Можна не сумніватися, що Додік був неприємно здивований відсутністю Віктора Орбана, якому мали вручити вищу нагороду (таку ж, як і Путіну) — Орден РС на ланцюзі. Та й Александара Вучича теж не було, попри те, що він зобов’язаний Додіку десятками тисяч голосів громадян РС, які незаконно проголосували на підтримку Вучича на виборах 17 грудня 2023 року в Сербії. Навіть чорногорські політики-серби не ризикнули приїхати. Подія стала занадто токсичною, та й виглядала як провінційний міжсобойчик.
Свято минуло, літаки відлетіли, а питання «що ж далі?» залишилося. Ризикнемо запропонувати свою версію відповіді.
Додік починає розуміти, що загрався й ситуація в ентитеті — політична, соціальна, економічна — наближається до кризової. Європейські країни поступово згортають допомогу й відкликають інвестиції, побоюючись дестабілізації, що загрожує бізнесу. Не зменшується імміграція з ентитету передусім молоді. Підтримка особисто Мілорада Додіка в РС у політикумі й народі дедалі слабшає.
Путін, Вучич і Орбан на нинішньому етапі не зможуть надавати дієву фінансово-економічну та військову допомогу ентитету. Агресія Росії проти України не дасть змоги Москві найближчим часом підтримувати друга Додіка. Вучич, балансуючи між Заходом і Сходом, схиляється до активізації євроінтеграції, але цьому заважають наразі теплі взаємини з президентом РС. А Угорщина сама очікує фінансової підтримки від Євросоюзу.
Президент РС стає дедалі токсичнішим, зокрема для своїх нечисленних приятелів, здебільшого тимчасових. Навіть Александарові Вучичу, попри прихильність обох «сербському миру», такі провокаційні заходи РС протипоказані. Їхня підтримка — ситуативна, допоки вона в інтересах кожного з них. А отже, непостійна.
Додік також побачив і почув, що EUFOR і сили НАТО не допустять виходу з БіГ. Війни ніхто не хоче, а бошняки не дозволять розвалити Боснію і Герцеговину мирним шляхом.
Нещодавно в інтерв’ю агентству Reuters президент РС заявив, що не має планів домагатися відокремлення (навряд чи можна повністю вірити цим словам). Але боротьбу за розширення повноважень РС не припинить, намагаючись забрати їх шляхом переговорів і парламентських рішень у БіГ. А це означає зміну Дейтонських мирних угод, які для багатьох політиків у БіГ і за її межами залишаються недоторканою «священною коровою». Чи погодяться з цим міжнародні гравці нині? Ймовірно, ні.
Ймовірно, Додік трохи зменшить сепаратистську риторику, але не відмовиться від неї. Тим більше що лідери Угорщини, Росії та Сербії захищатимуть його — він потрібен їм із різних причин. Офіційний Будапешт дедалі впевненіше займає позицію посередника між ЄС і РС, що підтвердила обіцянка прем’єра Орбана блокувати будь-які санкції проти ентитету. А єврокомісар із питань розширення Олівер Варгеї (орієнтований на Орбана) й далі розповідатиме про плідне співробітництво з урядом у Баня-Луці, не помічаючи там проявів сепаратизму.
І все-таки чергове святкування 9 січня — неконституційне й провокативне — має змінити ситуацію в РС і підходи до Баня-Луки з боку міжнародної спільноти. Найімовірніше, Додіку та його союзникам залишать якусь можливість і далі бентежити ЄС і США. Але реакція на них стане жорсткішою, практичнішою та результативнішою. Звісно ж, Додіка не заарештують і не знімуть із посади — занадто пізно. Але, безперечно, почнуть обмежувати його повноваження та можливості діяти на шкоду БіГ. Та й для EUFOR настав час працювати.