Між Японією та НАТО продовжується посилення зв’язків. У 2024 році у Токіо планується відкриття так званого «офісу зв’язку» Альянсу – першого подібного в Індо-Тихоокеанському регіоні, повідомляє Nikkei Asia із посиланням на офіційні джерела у Японії та у штаб-квартирі НАТО.
Планується, що «офіс зв’язку» дозволить НАТО проводити періодичні консультації з Японією та ключовими партнерами в регіоні – Південною Кореєю, Австралією та Новою Зеландією. Альянс має подібні офіси в ООН у Нью-Йорку, в ОБСЄ у Відні, а також у Грузії, Україні, Боснії та Герцеговині, Молдові та Кувейті.
Це стане символом нового етапу оборонної співпраці між Японією та НАТО, необхідність якої виникла через зростаючі загрози з боку Росії, Північної Кореї та Китаю, повідомляє видання. Паралельно Японія планує створити незалежну місію при НАТО, виокремивши її від свого посольства у Бельгії.
Посол Данії в Японії Пітер Таксое-Йенсен (наразі посольство діє як контактний пункт Альянсу) заявив виданню Nikkei Asia, що геополітичний ландшафт різко змінився після того, як НАТО опублікував свою попередню Стратегію у 2010 році.
«Тоді Росію вважали потенційним партнером, а про Китай не було жодної згадки. У 2022 році на Мадридському саміті лідери країн Альянсу вирішили, що Росія більше не партнер, а ворог, і також було визнано, що зростання Китаю може вплинути на транс’європейську безпеку», – сказав посол.
Раніше НАТО та Японія оголосили, що мають на меті підписання Індивідуальної програми партнерства до саміту НАТО в Литві, який відбудеться 11-12 липня. Сторони мають домовитися щодо поглиблення співпраці в боротьбі з кіберзагрозами, щодо координації позицій по нових технологіях, а також щодо боротьби з дезінформацією.
У квітні 2023 року Японія внесла зміни до Стратегії океанічної политики. У новому документі наводиться кілька прикладів загроз для країни: запуски балістичних ракет КНДР, вторгнення кораблів берегової охорони Китаю в японські територіальні води, а також спільні військово-морські навчання Пекіна і Москви. Також Японія активізує розробку безпілотних підводних апаратів для зміцнення безпеки на морі, через збільшення військової присутності Китаю.
Раніше Інститут вивчення війни заявив, що Росія хотіла б погрожувати Японії, але не може це робити через втрати 40-ї та 155-ї морських піхотних бригад Тихоокеанського флоту, які їм завдала українська армія.