Не залежно від того, мертвий чи живий Іслам Карімов, який жорстоко керував Узбекистаном впродовж 27 років, його ера добігає кінця. Його народ зараз з тривожать два питання. Перше – хто буде його наступником? Друге – чи буде він кращим?
Про це сьогодні пише The Economist, додаючи, що наступник Карімова, якого узбеки так довго терпіли, навряд чи буде кращим. Видання пише, що з п'яти пострадянських режимів у Центральній Азії узбецький був одним найбільш жорстким через величезну параною президента.
Новини про те, що Карімов нібито помер 29 серпня, стали сенсацією для тих, хто стежить за перебігом подій в Центральній Азії. Власне, плітки про неминучу смерть 78-річного президента роками циркулювали в Ташкенті. Однак зараз розмови про це стали більш ґрунтовними. У першому офіційному оголошенні стосовно здоров'я президента йшлося про те, що він у лікарні. Але уточнень щодо причини його госпіталізації не було. Його донька, Лола Карімова-Тілляєва, написала на своїй сторінці в Instagram, що у її батька стався крововилив у мозок. Його стан стабільний, однак прогноз невідомий. Уряд не відреагував на повідомлення про можливу смерть Карімова. Але якщо він не з'явиться на святкуванні дня незалежності, яке пройде сьогодні, 31 серпня, і завтра, 1 вересня, стане очевидно, що його стан тяжкий.
Що ж станеться, якщо він помре? Карімов публічно не планував передачу влади, яка опинилася в його руках 1989 року, коли Кремль призначив його головним комуністом Узбекистану. Після розпаду СРСР він став президентом незалежної держави і з того часу поновлював свої повноваження за допомогою фальшивих виборів. В 2005 році його спецслужби розстріляли демонстрантів, які вийшли на протест у місті Андижан. Офіційно жертвами стали 187 людей, а незалежні спостерігачі називають цифри від 300 до тисячі загиблих. Тортури теж поширені в Узбекистані. Історії про в'язнів, яких варили живцем, сплили на поверхню в 2002 році.
Узбецькі клани роками маневрували, борючись за успадкування влади, бажаючи зберегти вплив на економіку, здобутий в часи правління Карімова. Якщо вони до цього часу таємно не домовилися про те, хто стане його наступником, тоді боротьба за владу посилиться. Зовнішні сили також будуть маневрувати.
Колишній колонізатор Узбекистану Росія буде намагатися зберегти вплив на країну, вважаючи її своїм "заднім двором". В цей час підходи Китаю більш меркантильні. Він захоче зберегти імпорт газу з Узбекистану. А США далі будуть схиляти країну в свій бік, оскільки вважають її союзником у війні проти тероризму, оскільки Узбекистан межує з Афганістаном.
Старша донька президента Гулнара Карімова вважалася головним претендентом на "корону батька". Але кілька років тому вона втратила цей статус через скандал. В 2014 році її помістили під домашній арешт у Ташкенті. Тож вона нервово чекає на свою долю після смерті Карімова. Посада президента все ще може лишитися в руках сім'ї і перейти молодшій доньці Лолі, яка вважає свою старшу сестру запеклим ворогом. Однак ні вона, ні її чоловік-бізнесмен Тімур Тілляєв не були членами правлячого кола.
В цей же час, двоє інсайдерів, вірогідно, мають кращі шанси очолити країну. Це прем'єр-міністр Шавкат Мірзійоєв і його заступник, хоча ходять чутки, що останнього вже арештували. Існує думка і про те, що від рішення голови Служби національної безпеки Узбекистану Рустама Іноятова буде залежати, кому перейде влада.
"Хто б не став наступним президентом, Крімов лишить йому у спадок купу проблем. Попри те, що Узбекистан найбільш населений серед усіх країн із закінченням "-стан" і має 31 мільйон громадян, володіє великою кількістю корисних копалин і колись вважався найбільш перспективним, він став економічним інвалідом, отруєним корупцією, який не виходить за межі СРСР", - йдеться в статті.
Чорний ринок в країні процвітає. Міжнародних інвесторів відлякує велика історія захоплення активів в Узбекистані. Чиновники в Ташкенті наживаються на експорті газу, золота і бавовни (збирати яку примушують мільйон людей щороку) в той час, як прості узбеки борються за виживання. Багато хто залежить від грошей, які пересилають заробітчани в Росії, але їм стало теж скрутно через рецесію. Наступник Карімова також отримає країну, яка стала одним із світових лідерів з порушень прав людини. Політична опозиція і незалежні ЗМІ заборонені в Узбекистані. Близько 10 тисяч політичних в'язнів гниють у тюрмах. Більшість узбеків світські, але ісламських екстремізм поступово набирає обертів через репресії проти релігійної опозиції. Сотні узбеків воюють на боці "Ісламської держави" в Сирії і Іраку.
Чверть століття Карімов боровся з інакомисленням в Узбекистані. Тому не важливо, хто прийде йому на заміну, він все одно буде незавидним лідером. Він чи вона може продовжити використовувати такі ж жорстокі методи, щоб придушити невдоволення політичних еліт чи народні повстання.
"Система, збудована Карімовим, може продовжити існування після нього, замінивши лише тих, хто сидить на верхівці. Відлиги не буде", - сказав редактор видання Ferghana News Данііл Кіслов, який стежить за подіями в Центральній Азії.
Тим часом, видання Financial Times писало, що можлива зміна влади застигла Узбекистан не в найлегший час для країни. Як продовжує автор статті, падіння цін на нафту і економічна криза в Росії викликала ефект доміно по всій Центральній Азії. Міжнародний валютний фонд прогнозує, що Узбекистану доведеться побачити нанижчі темпи зростання країни за останні 13 років. У той же час, зростає занепокоєння з приводу ісламістського екстремізму, до якого мають відношення сотні узбецьких громадян, які приєдналися до "Ісламської держави" до бойовиків у Сирії і Іраку.