Чотири десятиліття тому Сполучені Штати розмістили в Європі крилаті ракети і ядерні ракети Pershing II для протидії радянським ракетам SS-20 — крок, який розпалив напруженість холодної війни, але за кілька років привів до історичної угоди про роззброєння. Вона проіснувала до 2019 року, коли Дональд Трамп, тодішній президент США, вийшов з неї, посилаючись на нібито порушення, які Росія заперечувала. Але ризиковані наслідки повного розриву договору стають повністю очевидними лише зараз, коли обидві сторони викладають свої плани щодо нових розміщень.
28 червня Владімір Путін публічно заявив, що Росія відновить виробництво ракет малої й середньої дальності наземного базування — те, що, як підозрює Захід, вона і так вже робить — і прийме рішення про те, де їх розмістити в разі потреби. Експерти з безпеки припускають, що ці ракети, як і більшість російських систем, будуть здатні нести як звичайні, так і ядерні боєголовки, зазначає Reuters.
10 липня Сполучені Штати заявили, що з 2026 року розпочнуть розгортання в Німеччині озброєнь, які включатимуть SM-6 і крилаті ракети Tomahawk, що раніше розміщувалися переважно на кораблях, а також нові гіперзвукові ракети. Це звичайні системи, але деякі з них теоретично можуть бути оснащені ядерними боєголовками.
Ці рішення, прийняті на тлі гострої напруженості через війну Росії в Україні й те, що Захід вважає загрозливою ядерною риторикою Путіна, додають загроз для обох сторін. Вони також є частиною ширшої гонки ракетно-ядерних озброєнь з Китаєм.
"Реальність така, що і Росія, і Сполучені Штати роблять кроки, які, на їхню думку, посилюють їхню безпеку, незалежно від того, чи відбувається це за рахунок іншого. І як наслідок, кожен крок Сполучених Штатів або Росії чинить тиск на супротивника, змушуючи його відповісти певним чином, політично або військово. Це і є визначенням гонки озброєнь", — сказав Джон Вольфсталь, директор з питань глобальних ризиків Федерації американських вчених.
Вольфсталь додав, що він розглядає заплановане розгортання американських систем в Німеччині як сигнал заспокоєння європейських союзників, а не як крок, що надає будь-яку значну військову перевагу.
Сценарії удару
Андрій Баклицький, старший науковий співробітник Інституту дослідження проблем роззброєння при ООН, сказав, що заплановані розгортання створюють "більше сценаріїв прямої військової конфронтації між Росією і країнами НАТО", до яких усім сторонам необхідно готуватися.
Гіпотетично, на його думку, це може включати такі варіанти, як удар Росії по польській базі, де зберігається західна зброя, призначена для України, або напад США на російський радар чи командно-контрольний пункт. Він вважає, що кожна зі сторін вже має можливість здійснювати такі удари за допомогою ракет морського або повітряного базування, але додавання наземного озброєння дасть їм більше можливостей для проведення атаки й протистояння ворогу.
Ризик, на думку експертів, полягає в тому, що це підживлює і без того високу напруженість і спонукає до подальшої ескалації.
Як відреагує Китай?
Будь-яке розгортання російських і американських ракет середньої дальності може також спонукати до подальшого розгортання ракет Китаєм, який не пов'язаний радянсько-американським договором 1987 року і тому може вільно нарощувати свій власний арсенал ракет середньої дальності.
Занепокоєння щодо китайських ракет було важливим фактором, який вплинув на рішення Трампа вийти з договору з Росією, і США вже зробили перший крок до розміщення власної зброї середньої дальності в країнах-союзниках в Азії. У квітні вони вперше розмістили за кордоном раніше заборонені ракети наземного базування, взявши участь у двотижневих військових навчаннях на Філіппінах.
"Це не буде двостороння гонка озброєнь між Росією і Сполученими Штатами та їхніми союзниками, це буде набагато складніша гонка", — сказав Ульріх Кюн, фахівець з контролю над озброєннями в Інституті досліджень миру і політики безпеки в Гамбурзі, який вважає, що до гонки можуть бути залучені Китай та інші американські союзники в Азії, такі як Південна Корея і Японія.
Раніше Bloomberg писало, що США потрібно більше ядерної зброї й президент Байден нарешті зрозумів це. Якщо колись адміністрація США пообіцяла зменшити роль ядерної зброї в політиці США, то тепер вона визнає, що ця зброя буде відігравати все більшу роль у найближчі роки.