Постійна рада найбільшого у світі органу безпеки збереться у четвер у Відні, сподіваючись підштовхнути Росію, США та їхніх європейських союзників до діалогу, щоб розрядити наростаючу кризу на кордонах України.
Захід звинувачує Москву в тому, що останніми тижнями вона зосередила танки, артилерію та близько 100 тисяч солдатів біля кордонів України, що, на думку НАТО, є підготовкою до вторгнення, пише агентство AFP.
Однак Росія наполягає на тому, що розгортання військ є відповіддю на зростаючу присутність НАТО у її сфері впливу, де вона затято виступає проти розширення атлантичного альянсу.
Москва та Вашингтон вже підкреслили свої "фундаментальні" розбіжності з питань європейської безпеки під час напружених переговорів у Женеві та Брюсселі цього тижня.
І Сполучені Штати визнали, що на зустрічі Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), яка відбудеться у четвер у Відні, прориву не очікується.
"Я не думаю, що цього тижня будуть якісь конкретні результати. Наша головна мета, в принципі, полягає в тому, щоб налагодити діалог", - сказав Майкл Карпентер, посол США в ОБСЄ.
"Так, наші позиції полярні, але це не означає, що немає елементів та областей, за якими ми не можемо домовитися", - сказав він російському телеканалу "Дождь".
За його словами, завдання полягатиме в тому, щоб "визначити, в яких формах взагалі можливо поглибити діалог з цього питання у найближчі кілька місяців або навіть рік".
Схід зустрічає Захід
ОБСЄ, багатосторонній форум для дискусій між Сходом і Заходом за часів холодної війни, унікально підходить для того, щоб пройти цим складним дипломатичним канатом, пише агентство.
У четвер відбудеться її перше цьогорічне засідання, в якому візьмуть участь усі 57 держав-членів.
Після ранкової презентації пріоритетів року новим польським головуванням генеральний секретар Хельга Шмітт проведе пресконференцію.
Переговори ускладнюються неясною ситуацією на Донбасі, де бойовики, які підтримуються Кремлем, контролюють територію.
Однак це не змогло покласти край бойовим діям у регіоні, і умови для спостерігачів ОБСЄ в ОРДЛО погіршилися, і посол США в ЄС назвав цю ситуацію "дуже тривожною".
"Місії з моніторингу поки що не зафіксували нічого аномального", - сказав Карпентер, визнавши при цьому, що на кордоні "ми не можемо знати, що відбувається насправді".
Глава НАТО Єнс Столтенберг також висловив своє занепокоєння в середу, заявивши, що ризик конфлікту "реальний", і закликав Росію до деескалації.
Зазначимо, що переговори в Женеві та Брюсселі відбувалися на основі пропозицій МЗС Росії, яке 17 грудня опублікувало російський проєкт угоди про заходи забезпечення безпеки РФ та держав-членів НАТО. Він складається з дев'яти статей, що передбачає відмову НАТО від розширення, включаючи приєднання України, ведення військової діяльності на території країн Східної Європи, Закавказзя та Центральної Азії, а також від розміщення ракет середньої та меншої дальності в локаціях, звідки вони можуть вразити територію інших учасників.
7 січня міністри закордонних справ країн НАТО погодили спільну позицію перед російсько-американськими переговорами. Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що не очікує на прорив під час переговорів з РФ. РФ не має наміру йти на поступки.
Росія представила Заходу справжній ультиматум — проєкти двох договорів, один із США, один із НАТО — про «гарантії безпеки». У Москві намалювали свою «формулу нового світу» і вважають, що решта світу має її прийняти. Захід міг висунути свої ультиматуми Росії і 2008-го, і 2014-го, але не зробив цього. Втрачена на великій шахівниці ініціатива дорого обходиться учасникам гри всього через кілька ходів. Чи піде Захід на поступки Росії 2022-го? Детальніше читайте у статті Сергія Корсунського «Ультиматум Путіна та переговори Росія—США: чи здадуть Україну».
Про позитивні та негативні результати консультацій у Женеві читайте у статті Олексія Їжака «Чи відведе Путін війська від України після переговорів зі США?».