UA / RU
Підтримати ZN.ua

МЗС РФ назвав санкції ЄС проти Криму "політичним і економічним шантажем"

У міністерстві запевняють, що "санкційна" тактика щодо Росії не допоможе.

МЗС РФ негативно відреагував на продовження Радою ЄС санкцій у зв'язку з анексією Криму, назвавши їх "дискримінацією кримчан і севастопольців за політичною і територіальною ознакою", а також шантажем.

"Крим і Севастополь є невід'ємною частиною Російської Федерації. Пора прийняти це як даність, яку неможливо змінити методами економічного і політичного шантажу. Натискна "санкційна" тактика щодо Росії абсолютно безперспективна", - говориться в коментарі Департаменту інформації і друку МЗС Росії, опублікованому на офіційному сайті.

Також, МЗС заявив, що санкції є нічим іншим, як спробою ЄС "покарати" жителів півострова, які здійснили в ході референдуму вільний вибір на користь возз'єднання з Росією".

Напередодні Рада ЄС з економічних та фінансових питань продовжив до 23 червня 2016 року дію санкцій, введених в зв'язку з незаконною анексією Криму. Зокрема продовжується заборона на імпорт товарів з Криму і Севастополя, а також на інвестиції в Крим, зокрема, придбання нерухомості та фінансування кримських компаній. Санкції передбачають заборону постачання кримським підприємствам певних технологій у транспортній, телекомунікаційній та енергетичному секторі, а також пов'язані з розвідкою і видобутком нафти, газу та мінеральних ресурсів.

Питання про продовження санкцій по Криму було узгоджений 17 червня на засіданні Комітету постійних представників країн ЄС. Тоді ж було прийнято рішення про продовження економічних санкцій проти Росії до січня 2016 року.

При цьому і в Європі, і в США не раз визнавали, що санкції проти Росії не змусили Путіна змінити політичний курс.

Про причини, чому санкції не діють на Путіна, писало видання Newsweek. Низька ефективність санкцій, на думку автора, пояснюється прорахунками західних країн. Політично ізольована чи ні, Росія все одно залишається учасником світової фінансової системи. Адресні санкції змусили багатіїв з "чорного списку" перевести свої капітали в офшори, такі як Кіпр або Віргінські острови. Таким чином, їм вдається обійти дію санкцій, зберегти свої активи і продовжити роботу на міжнародних ринках.

У свою чергу, Валентина Самар у статті "Порошенко, введи!" Дзеркало Тижня. Україна" зазначає, що санкції по Криму не давали серйозного впливу багато в чому через дії української влади. Так, санкції стосувалися блокади окупованого півострова: заборону на торгівлю товарами в дві сотні найменувань, на надання технологій в ряді сфер - транспортної, телекомунікаційної та енергетичної, пошуку, розвідки та видобування нафти, газу та мінеральних ресурсів, заборону на інвестиції, відкриття нових підприємств і купівлю нерухомості, роботу європейського турбізнесу, захід кораблів у порти Криму і т. д.

Однак при цьому, зазначає автор, українська влада не тільки не наважувалася на введення серйозних санкцій, але й не намагалася синхронізувати з Заходом дії з торговельно-фінансового примусу Росії до припинення агресії і відновлення територіальної цілісності України.