Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заручився підтримкою двох третин країн НАТО, щоб очолити військовий альянс, повідомляє POLITICO із посиланням на два поінформованих джерела.
«Після дуже інтенсивних раундів дискусій між членами Альянсу ми зараз знаходимося на тому етапі, коли понад 20 членів НАТО готові підтримати прем'єр-міністра Рютте на посаді наступного генерального секретаря», — сказав посадовець НАТО, який побажав залишитися анонімним.
За словами джерела, Рютте, який веде кампанію на цю посаду з листопада, є єдиним кандидатом, якого висунули 31 уряд-член Альянсу.
Згідно з правилами НАТО, рішення про призначення генерального секретаря має прийматися консенсусом, а це означає, що Рютте ще має заручитися підтримкою решти країн.
Чиновник сказав, що дискусії «не є остаточними», але додав, що кандидатура набуває дедалі більшої популярності.
Члени НАТО мають затвердити Рютте до саміту лідерів у Вашингтоні в липні. Він замінить Єнса Столтенберга, який очолює НАТО з 2014 року.
Посол США в НАТО Джуліанна Сміт минулого тижня заявила, що союзники повинні намагатися завершити процес відбору в першому кварталі цього календарного року.
Інший високопосадовець НАТО підтвердив кількість країн, які ще мають підтримати Рютте, заявивши, що наразі 10 з них досі не готові голосувати ствердно.
«Ми і надалі будемо дослухатися до їхніх запитань і занепокоєнь. І ми закликаємо ... місію Нідерландів при НАТО відповісти на ці запитання», — сказав перший співрозмовник.
Країни стримують свою підтримку з різних причин.
Туреччина вимагає від Рютте не надавати перевагу країнам ЄС в альянсі, повідомляє Bloomberg. Угорщина, тим часом, має давні розбіжності з Рютте через його жорстку критику демократичного відступу країни.
Залишається незрозумілим, чи підтримують Рютте країни Балтії, які наполягають на більшій політичній підтримці України на шляху до вступу в НАТО.
Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас висловила зацікавленість у керівній посаді в НАТО під час заходу, організованого POLITICO в листопаді. Однак офіційні особи Альянсу кажуть, що вона не є кандидатом на цю посаду, оскільки вона не оголосила про свою кандидатуру. Те ж саме стосується міністра закордонних справ Латвії Крішьяніса Каріньша.