Президент Венесуели Ніколас Мадуро заявив, що не виключає варіанту переходу політичної кризи двовладдя, яка триває в країні, у громадянську війну між мадуріанцями - прихильниками чинного голови держави та підтримуваними ззовні прихильниками "тимчасового президента Венесуели", лідера опозиції Хуана Гуайдо, повідомляє "Радіо Свобода".
"Все залежить від градуса божевілля та агресивності північної імперії та її західних союзників", – заявив Мадуро в інтерв'ю, що вийшло до ефіру 3 лютого на іспанському телеканалі La Sexta.
Мадуро також заявив, що офіційний Каракас не бажає будь-якого зовнішнього втручання у внутрішні справи Венесуели.
"Ми готові захищати нашу країну і не здамо Венесуелу", - додав він.
Раніше радник президента США Дональда Трампа Джон Болтон підтвердив, що серед інших варіантів рішення венесуельської кризи у Білому домі розглядають варіант військової інтервенції з метою підтримати "тимчасового президента" Хуана Гуайдо.
Як повідомлялося, 23 січня у Венесуелі з новою силою спалахнули масові акції протесту проти режиму Ніколаса Мадуро, інавгурація якого відбулася два тижні тому. На багатотісячному мітингу в Каракасі голова Національної Асамблеї Хуан Гуайдо склав присягу тимчасового президента Венесуели. США визнали його легітимним главою держави. Слідом за Вашингтоном це зробили Євросоюз, Ізраїль, Організація американських держав, уряди Канади, Бразилії, Коста-Ріки, Аргентини, Парагваю, Перу, Колумбії, Еквадору, Чилі, Гватемали і Гондурасу. Україна також заявила про підтримку венесуельської опозиції.
Європарламент на засіданні 31 січня визнав лідера опозиції Венесуели Хуана Гуайдо тимчасовим президентом країни.
У підтримку Мадуро висловилися Росія, Китай, Італія, Болівія, Мексика, Куба і Туреччина. При цьому 1 лютого Італія заблокувала рішення Європарламенту щодо визнання Гуайдо президентом. Побічно Італію підтримали Кіпр, Греція, Австрія та Словаччина.
20 травня 2018 року у Венесуелі відбулися дострокові вибори президента країни, левова частка опозиції бойкотувала їх. ЦВК оголосила про впевнену перемогу чинного президента Ніколаса Мадуро, якому вдалося отримати 68% голосів на тлі вкрай низької явки.
Виборам передували масові протести, учасники яких звинувачували президента країни в ігноруванні законів, взятті під варту політичних опонентів і в економічних проблемах країни, де рівень інфляціі сягнув рекордного рівня.
Визнавати результати організованих Мадуро "виборів" відмовилися США, ЄС і частина держав Латинської Америки. США і ЄС ввели проти режиму Мадуро жорсткі санкції.
Детальніше читайте у статті Олексія Коваля "Гнів Венесуели" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".