Протягом минулого року більшість людей упевнено сподівалися на те, що в якийсь момент пандемія COVID-19 закінчиться і світ повернеться "до нормального стану". Однак, такі припущення можуть виявитися помилковими. SARS-COV-2 і досі не під контролем, коронавірус цілком може стати постійним ворогом людей. І навіть якщо пандемія врешті-решт частково припиниться, людське життя та звички до того часу зміняться безповоротно. Повернення назад стане неможливим, єдиний вихід - рухатися вперед. Але ніхто точно не скаже, куди приведе цей шлях, пише Bloomberg.
Більшість пандемій припиняються, коли популяції досягають колективного імунітету, а патоген отримує набагато менше можливостей інфікувати людей. Такий «колективний захист» з’являється завдяки поєднанню природного імунітету у людей, які одужали після хвороби та вакцинації решти населення.
Однак у випадку з SARS-COV-2 останні події свідчать про те, що люди можуть ніколи не отримати колективного імунітету. Навіть США, які вже вакцинували велику частину свого населення, крім того, багато американців уже перехворіли коронавірусом, наразі знаходяться дуже далеко від досягнення колективного імунітету. Це результат аналізу Крістофера Мюррея з Вашингтонського університету та Пітера Піота з Лондонської школи гігієни та тропічної медицини.
Основною причиною того, що людство може не отримати колективного імунітету до коронавірусу є часта поява нових варіантів, які стають фактично новим видом вірусу. Клінічне випробування вакцини в Південній Африці показало, що люди, які раніше були інфіковані одним із штамів COVID-19, не мали імунітету проти нового варіанту коронавірусу і були реінфіковані. Подібні дані надходили і з Бразилії, адже деякі регіони країни спостерігали масові спалахи хвороби, значна частина населення яких перехворіла COVID-19, але навіть це не вберегло людей від повторного інфікування новим штамом коронавірусу.
Це означає, що лише вакцинація населення може бути шляхом до отримання стійкого колективного імунітету. Звісно, вакцини, які доступні сьогодні, все ще є відносно ефективними проти деяких нових варіантів COVID-19. Але з часом вони стануть безсилими проти майбутніх мутацій коронавірусу.
Звичайно, виробники вакцин вже активно працюють над створенням нових препаратів. Зокрема, щеплення, засновані на революційній технології мРНК, можуть бути оновлені швидше, ніж будь-який інший тип вакцини. Але препарат все-таки потрібно виготовити, доставити, розподілити та застосувати.
І цей процес не може відбуватися швидко, а також не може охопити всю планету рівномірно. Певна частина країн може виграти кілька регіональних битв проти вірусу, вакцинувавши одну конкретну популяцію - як це зробив, наприклад, Ізраїль. Але еволюція COVID-19 цього не враховує і вірус розмножується там, де знаходить невакциновані організми з клітинами, що дозволяють йому відтворювати свою РНК. Копіюючи себе, він випадково допускає помилки кодування і деякі з цих випадкових помилок перетворюються на мутації та нові штами COVID-19.
Ці вірусні «мутанти» з’являються там, де спостерігається найбільш активне поширення патогена. Британський, південноафриканський і бразильський штами COVID-19 вже почали поширюватися по всьому світу, не кажучи вже про інші варіанти хвороби. Якщо почати відстежувати зразки у більшій кількості місць детальніше, то, ймовірно, з’ясувалося б, що таких штамів набагато більше, ніж здається.
Тому слід припустити, що вірус вже швидко мутує у багатьох бідних країнах, які до цього часу взагалі не починали вакцинацію, навіть якщо їх молоде населення легше переносить хворобу і таким чином маскує важкість місцевих спалахів. Минулого місяця Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй Антоніо Гутерріш нагадав світові, що 75% усіх щеплень було зроблено лише в 10 країнах, тоді як 130 інших не отримали і не використали жодної дози вакцини.
Мутації вірусу не є чимось несподіваним. Цілком закономірно, що з часом помилки в генетичному коді вірусу створюють більш заразні штами хвороби, але менш вірулентні. Зрештою, якщо вірус не буде вбивати організм свого господаря, це дозволить йому більше поширюватися. Якщо SARS-COV-2 піде таким шляхом, він врешті-решт може стати просто черговою застудою.
Але судячи з теперішньої ситуації, COVID-19 не збирається так легко відступати. Варіанти вірусу, які вже відомі, стали більш трансмісивними, але не менш смертельними. З епідеміологічної точки зору, це дуже погана новина.
Для прикладу можна розглянути два альтернативні еволюційні шляхи. Згідно з першим сценарієм, вірус стає смертельнішим, але менш трансмісивним. Це призведе до більшої кількості випадків хвороби та смертей, але зростання буде лінійним та відносно контрольованим. За іншим сценарієм, COVID-19 не стає більш смертельним, але буде більш трансмісивним. Це призведе до збільшення захворюваності та смертей, які будуть зростати експоненціально, а не лінійно.
Якщо другий сценарій стане еволюційною траєкторією COVID-19, людство чекають нескінченні цикли спалахів та ремісій, соціальних обмежень та локдаунів. Принаймні в багатих країнах населення зможе робити щеплення кілька разів на рік, щоб зупиняти поширення нових варіантів, але цього буде недостатньо, щоб досягти колективного імунітету.
Деякі вчені кажуть, що COVID-19 все ще є відносно м'якою пандемією в історичному масштабі. Віспа вбила кожного дев’ятого з десяти корінних американців після того, як іспанці принесли її в Америку в 16 столітті. Чорна смерть забрала близько половини середземноморського населення, коли вона вперше потрапила до Європи. Зараз, завдяки науці та технологіям людство краще озброєне проти коронавірусу, ніж раніше.
Але також варто бути реалістами. Стійкість перед загрозами вимагає чіткої підготовки та планування заходів безпеки. Хороша новина полягає в тому, що людство постійно намагається удосконалювати свої заходи боротьби з пандемією. Наприклад, із запровадженням нових локдаунів більшість урядів намагаються мінімізувати шкоду економіці, виправивши помилки, допущені під час запровадження перших карантинних обмежень. І цілком вірогідно, що світ зможе досягти наукових проривів, які з часом покращать життя. Але нові норми життя людей точно не будуть такими, якими були до пандемії, резюмує видання.
Вперше спалах коронавірусу у китайському місті Вухань був зафіксований 12 грудня 2019 року. Першими про випадки захворювання за межами Китаю заявили влади Японії, Таїланду та Південної Кореї. 30 січня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила міжнародну надзвичайну ситуацію через коронавірус, а вже 11 березня - пандемію.
Яким буде світ після пандемії, які загрози коронавірус несе для майбутнього людства, читайте у статті архімандрита Кирила Говоруна «Життя після SARS-CoV-2: Середньовіччя чи Ренесанс?» в ZN.UA.