Коли наприкінці вересня ураган "Ян" пронісся західною частиною Куби, викликавши відключення електрики по всьому острову, уряд опинився перед лицем енергетичної кризи, що поглиблюється, і тліючого невдоволення серед кубинців, пише AP NEWS.
Це також знову поставило карибський острів у центр протистояння, що загострюється, між його сусідом — США, і союзником — Росією.
Коли Куба закликає адміністрацію Байдена послабити американські санкції, які, за її словами, перешкоджають зусиллям по відновленню після урагану, російська нафта ринула на острів, полегшуючи виснажливі відключення електрики.
З початку війни в Україні Росія поставила на Кубу нафти на суму близько 352 мільйонів доларів, що є найбільшим припливом нафти з Росії в цьому столітті і достатньо для покриття близько 40% дефіциту постачання на острів, згідно з незалежними оцінками.
Ці продажі також потенційно полегшують тягар міжнародних санкцій, накладених на Росію за її вторгнення в Україну. Однак в умовах дедалі складнішої геополітичної ситуації Куба виявилася зі зв'язаними руками.
"(Це ставить її) між молотом і ковадлом", - сказав Вільям Леогранде, професор Американського університету, який багато років стежить за Кубою. - Куба не може дозволити собі відкидати жодну зі сторін".
Але цього разу, через 60 років після Карибської кризи, проблема Куби полягає не в ядерній зброї, а в енергетичній кризі, що поглиблюється.
Упродовж десятиліть Куба залежала від іноземної нафти як основного джерела енергії. До розпаду Радянського Союзу в 1991 році Ради продавали Кубі нафту значно нижче за ринкову ціну. Пізніше, у розпал нафтового буму, Куба уклала аналогічну угоду із соціалістичною союзницею Венесуелою, відправляючи туди кубинських медиків в обмін на нафту зі знижкою.
Однак після того, як Венесуела поринула у власну кризу, Кубі не вистачає ні нафти, ні коштів за неї заплатити.
Незважаючи на припущення про те, що Венесуела може взяти на себе частину видатків, заступник міністра закордонних справ Куби Карлос Коссіо сказав в інтерв'ю Ассошіейтед Прес наступне: "Куба має купувати нафту для добробуту економіки, і вона готова купувати її у того, хто нам її продає ", - сказав Коссіо.
Тим часом, ключові електростанції повільно занепадали через багаторічне відкладене технічне обслуговування. Кубинський уряд намагався зміцнити свій власний енергетичний сектор та використати потенціал сонячної та вітрової енергії острова.
Без інвестицій карибська країна звинувачує американські санкції, покликані підірвати економіку країни.
"Блокада позбавляє Кубу необхідних фінансових ресурсів", - заявив міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес на нещодавній прес-конференції. - Національна електроенергетична система переживає вкрай важку ситуацію, яка є результатом цих обмежень".
Американське ембарго тягнеться ще з часів холодної війни, хоча при адміністрації Обами Куба мала невеликий перепочинок. Обмеження повернулися на повну силу при адміністрації Трампа, посиливши економічні потрясіння, спричинені COVID-19.
Хоча президент Джо Байден послабив деякі санкції, багато заходів залишилися чинними. Родрігес стверджує, що за сім місяців вони обійшлися Кубі 3 мільярди доларів.
Американські чиновники та критики звинувачують в економічних проблемах Куби безгосподарність та нездатність підтримати приватний сектор.
Попередні економічні негаразди та відключення електрики досягли свого апогею цієї осені, коли енергосистема Куби отримала подвійний удар.
У серпні спалахнуло найважливіше нафтосховище на схід від Гавани, а наприкінці вересня ураган "Ян" пронісся західною частиною Куби, внаслідок чого весь острів був знеструмлений.
Внаслідок урагану третьої категорії загинули троє людей, зруйновано не менше 14 000 будинків, а енергетичній системі завдано довгострокової шкоди.
Спорадичні багатогодинні відключення електроенергії підігріли невдоволення, викликавши невеликі протести по всьому острову, перші після масштабних протестів у 2021 році. Багато демонстрантів минулого року було затримано та отримали суворі вироки.
Тим часом острів стикається з найбільшим за останні десятиліття відтоком мігрантів.
Куба отримала деякий перепочинок за рахунок нафти, яку постачає Росія. Та у лещатах міжнародних санкцій, запроваджених за вторгнення в Україну, шукає нові ринки збуту.
Збільшення продажів до Китаю, Індії та навіть на Кубу допомогло Росії пом'якшити економічний тягар санкцій. Це, ймовірно, також допомогло Кубі залишитися на плаву, пояснив Хорхе Піньйон, старший науковий співробітник Енергетичного центру Техаського університету в Остіні, який відстежує постачання.
"Ми знаємо, що російські резервуари переповнені....Їм потрібно перевезти цей товар, - сказав Піньйон. - Тож це хороша новина для Куби і хороша новина для Росії, що Куба перебуває в такій ситуації".
За даними центру Піньйона, з початку війни в Україні Росія відправила на Кубу щонайменше вісім партій нафти, загалом 4,3 мільйона барелів, переважно сирої.
Піньйон зазначив, що ще дві партії перебувають у дорозі. Центр аналізує звіти служб відстеження нафти та незалежно підтверджує дані за допомогою супутникових технологій.
Куба, яка значною мірою залежить від сирої нафти для виробництва електроенергії, відчуває дефіцит обсягом близько 60%. Вона заповнює його за рахунок венесуельської нафти, частка якої становить близько 60%, та російської нафти, частка якої становить близько 40%.
Скільки платять кубинці за нафту, і як вони це роблять у розпал своєї економічної кризи, невідомо.
Куба також уклала контракт щонайменше на чотири плавучі електростанції з турецькою компанією. Вони можуть бути підключені до мережі для отримання додаткової енергії. Це допомогло полегшити найважчі наслідки відключення електрики, але Лео Гранде зазначив, що ці судна - це клаптикове вкладення, ймовірно, дороге і не довгострокове рішення.
Водночас, Куба є однією з небагатьох країн в Організації Об'єднаних Націй, яка не засудила Росію за анексію чотирьох регіонів України. Навпаки, карибська країна утрималася від голосування.
Але нерішучість Куби у питанні засудження Росії на світовій арені може ускладнити повільне розморожування її крижаних відносин із США.
Хоча адміністрація Байдена не виконала передвиборчих обіцянок скасувати обмеження, введені Трампом, серпнева пожежа та ураган відкрили можливість для розмови між двома урядами.
Цього місяця адміністрація Байдена оголосила про виділення Кубі 2 мільйонів доларів на допомогу у зв'язку з ураганом у відповідь на заклик Куби про допомогу, хоча адміністрація ясно дала зрозуміти, що ресурси розподілятимуться через незалежні організації допомоги, а не через кубинський уряд.
У серпні американський уряд також надав Кубі 43 пожежні костюми після пожежі на нафтосховищі.
Родрігес, міністр закордонних справ Куби, подякував США за жовтневу пропозицію в Твіттері, заявивши, що вона "доповнить наші зусилля щодо відновлення на підтримку жертв" урагану.
Однак він поспішив додати, що санкції заважають зусиллям щодо відновлення, назвавши їх "постійним ураганом".