UA / RU
Підтримати ZN.ua

Кремль насторожено спостерігає за міжнародною реакцією на «спецоперацію Лукашенка» — The Guardian

Репресії режиму Лукашенка проти інакомислення набирають обертів.

Нова хвиля санкцій та обмежувальних заходів проти білоруської авіаційної галузі, що розриває прямі зв'язки Білорусі з більшою частиною Європи, частково може збільшити залежність країни від Росії, проте Москва, яка залишається близьким білоруським союзником, виглядає настороженою, пише The Guardian.

Кремлівські чиновники запропонували лише «приглушену» підтримку Білорусі після інциденту з примусовим приземленням літака та арештом журналіста Романа Протасевича. Тоді як міжнародна спільнота назвала ситуацію «повітряним піратством» та «актом державного тероризму».

Однак, російський президент Володимир Путін все ще сприймає самопроголошеного лідера Білорусі Олександра Лукашенка як свого «молодшого партнера».

«Кремль не збирається критикувати те, що зробила Білорусь. Але водночас, він не вступає з повною підтримкою інциденту, тому що не хоче потрапити під жорсткі наслідки», - сказав експерт з питань міжнародної безпеки Марк Галеотті.

І Мінськ, і Москва уважно спостерігають за тим, як Європейський Союз буде реалізувати санкції та інші заходи, щоб оцінити готовність блоку покарати авторитарні держави, які намагаються «проникнути в Європу» та придушити дисидентів.

 «Вони, як і всі ми, спостерігають за тим, як санкції перейдуть на новий етап. Якщо вони відчують слабкість покарання, то сприймуть це як власну перемогу», - каже Галеотті.

Тим часом Лукашенко не розкаявся, коли було ув'язнено сім білоруських активістів у вівторок. Крім того, нещодавно почалися «напади режиму» на журналістів із незалежного веб-сайту новин tut.by, а в офісах сайту було здійснено рейд.

Репресії уряду Лукашенка проти інакомислення набирають обертів. Активісти за кордоном заявили, що посилили заходи безпеки, щоб уникнути загрози з боку білоруського режиму.

Старший помічник лідера опозиції Світлани Тихановської сказав, що Європа також повинна вжити подальших кроків для підтримки «опозиції у вигнанні».

«Це вже не внутрішнє питання, це питання безпеки Європи. Якщо Лукашенка не зупинити зараз, він буде і надалі проводити подібні спецоперації», - сказав білоруський журналіст Франак Вячорка.

Залишається одне відкрите питання: яку насправді роль відіграла Росія у примусовому приземленні літака Ryanair, де перебував опозиційний активіст та його дівчина, громадянка Росії Софія Сапега, яку також затримали.

Західні чиновники заявляють, що Росія має бути покарана, якщо вона дійсно зіграла роль в цій операції.

«Дуже важко повірити, що подібна спецоперація могла бути реалізована принаймні без згоди влади в Москві», - заявив у понеділок міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб.

Зауваження Кремля щодо інциденту часто були «двозначними», зазначив Галеотті, причому Москва чекала більше доби, щоб прокоментувати ситуацію, а потім заявила, що оцінку інциденту мають зробити міжнародні авіаційні органи.

Однак російські державні ЗМІ активно «підтримали» спецоперацію Лукашенка. Глава RT Маргарита Симонян написала в Twitter, що Лукашенко «організував все красиво». Крім того російські ЗМІ у новинах зобразили Протасевича як екстреміста.

Франак Вячорка вважає, що Білорусь провела «консультації з російським урядом» і «погодила» спецоперацію з примусового приземлення літака, оскільки мережа ППО в Білорусі інтегрована з російськими військовими.

Але він також стурбований тим, що акцент на ролі Росії в цій операції може відвернути увагу від кампанії з метою посилення тиску на Лукашенка і не дозволить змусити його піти з посади.

«Давайте розділимо два питання, Росію та Білорусь, дві окремі теми. Якщо я буду говорити про Росію в контексті Білорусі, ми ніколи не вирішимо проблему ... Звичайно, з Росією консультувались, і Кремль не був проти операції. Тим часом, безумовно, Лукашенко винен», -  вважає Вячорка.

Читайте також: Радбез ООН проведе екстрене засідання у справі Протасевича

Нагадаємо, 23 травня в аеропорту Мінська був екстрено посаджений літак Ryanair рейсу Афіни-Вільнюс. Спочатку повідомлялося про можливе мінування повітряного судна, в аеропорт стягнули пожежних і карети «швидкої допомоги». Пізніше стало відомо про те, що на борту літака знаходиться опозиційний журналіст Роман Протасевич, його затримали. Інформацію про затримання Протасевича підтвердили в МВС Білорусі. На батьківщині журналіст є підозрюваним за статтею 293 КК Білорусі, йому може загрожувати страта.

В ЄС виступили з першою офіційною заявою після того, що сталося. Там переконані, що літак здійснив вимушену посадку в аеропорту Мінська через дії білоруського військового літака.

У Міжнародній організації цивільної авіації висловили стурбованість примусовою посадкою лоукостера.Організація вважає, що дії білоруської влади можуть порушувати Чиказьку конвенцію.

Низка країн виступила із закликом звільнити затриманого в Мінську засновника білоруського Telegram-каналу Nexta і блогера Романа Протасевича. За кордоном вважають, що затримання Протасевича може викликати чергову ескалацію насильства в Білорусі.

В Офісі президента України заявили про те, що вимушена посадка в Білорусі літака Ryanair рейсом Афіни-Вільнюс є прямим проявом міжнародного тероризму.

24 травня в МВС Білорусі повідомили про місцеперебування опозиційного журналіста. Також державні білоруські ЗМІ поширили відео, на якому Протасевич спростовує інформацію про проблеми зі здоров'ям, а також говорить, що співпрацює з білоруськими правоохоронцями і дає свідчення.

Про те, які наслідки матиме викрадення Протасевича для білоруської опозиції, Білорусі та України - читайте в статті Володимира Кравченка «Зона, заборонена для польотів».