Австралія може пишатися своїми успіхами у боротьбі з пандемією коронавірусу: на сьогодні із населенням у 25 мільйонів людей в Австралії зафіксовано 900 смертей, щодня фіксується менше десяти нових випадків коронавірусу. Такий успіх у стримуванні COVID-19 можна назвати приводом для "оптимізму та надії", а початок масових кампаній вакцинації у багатьох країнах світу може стати натяком на завершення епохи COVID-19. Але багато країн, які змогли відносно контролювати поширення коронавірусу наразі суттєво відстають у темпах вакцинації, пише журнал The Economist.
Програма масової вакцинації в Австралії не змогла розпочатися швидко. Зокрема, в країні є досить багато так званих антивакцинаторів. Віце-прем'єр-міністр Австралії Майкл Маккормак розкритикував недовіру людей до вакцини. Прем'єр-міністр Скотт Моррісон перед камерою отримав щеплення із першої партії вакцин у країні. Більшість доз препарату, який отримала Австралія були призначені для медичних працівників, що перебувають на передовій боротьби з коронавірусом. Австралійський уряд обіцяє швидкий прогрес програми вакцинації після досить повільного старту.
Але небажання населення отримувати вакцину є реальною проблемою. При цьому, у багатьох країнах довіра до вакцин проти COVID-19 різко зросла разом із бажанням людей робити щеплення. Але дослідження Імперського коледжу в Лондоні щодо світового ставлення до вакцин проти коронавірусу показало, що Австралія була однією з чотирьох із 15 багатих країн Америки, Азії та Європи, де довіра до вакцин впала.
Інші три країни, в яких довіра до вакцин проти коронавірусу невисока, знаходяться в Азії: Японія, Сінгапур та Південна Корея. Ці країни також досягнули відносного успіху у боротьбі з COVID-19, де зафіксовано 7 984, 1612 та 29 смертей від коронавірусу відповідно.
Повільні темпи впровадження вакцин у цих країнах, порівняно з Великою Британією та Америкою, не кажучи вже про Ізраїль, можуть незабаром перетворити їх з переможців над COVID-19 на відсталих у боротьбі з пандемією.
Дезінформація, теорії змови та підозріле ставлення до китайських вакцин сприяли зростанню недовіри. Крім того, стверджує Тіккі Пангесту з Національного університету Сінгапуру, усвідомлення того, що скоро можуть з’явитися нові та більш досконалі вакцини, підживлює небажання людей робити щеплення в поспіху.
Деякі сінгапурці кажуть, що, враховуючи постійні мутації вірусу та можливість того, що антитіла не будуть захищати від хвороби постійно, вони вирішили не поспішати робити щеплення, чекаючи, поки їм справді знадобиться вакцина, і тоді отримають найновіші та найкращі препарати. Інша частина людей боїться можливих побічних ефектів. У Південній Кореї половина опитаних заявляє, що спершу хоче побачити, як працюватиме вакцинація в інших місцях, перш ніж робити щеплення. Крім того, враховуючи низьку кількість випадків коронавірусу в Сінгапурі та Південній Кореї, ризики затримки програми вакцинації для тамтешнього населення здаються незначними.
Таке затягування частково відображається і в діяльності урядів цих країн. Південна Корея покладала надії на власні вакцини, тому почала замовляти іноземні препарати лише в листопаді. В Японії уряд має велику історію судових процесів щодо можливих побічних ефектів вакцин проти кору та паротиту. Тому японський уряд не хоче виглядати так, ніби він поспішає з вакцинацією від COVID-19. Також він вимагав додаткових клінічних випробувань вакцин від COVID-19 на японцях, як особливу умову схвалення препарату.
Вакцинація медичних працівників у Японії розпочалась минулого місяця. Літні люди там, імовірно, не отримають щеплення щонайменше до квітня. Решта населення не почне вакцинуватися до середини літа. Це навряд чи покращує шанси провести Олімпіаду в Токіо в липні.
Дефіцит поставок вакцини, який здебільшого перебуває поза контролем урядів, також може сприяти затримці програм вакцинації. Прем'єр-міністр Сінгапуру Лі Сянь Лун попереджає, що вакцин не вистачить для всіх до третього кварталу цього року. Потенційне завершення програми вакцинації в Сінгапурі варто чекати лише наприкінці року.
Якою б не була причина повільних темпів вакцинації, досить цікаво, що країни, населення яких найменше зацікавлене в отриманні щеплення, показали найбільший успіх у боротьбі з COVID-19. На відміну від Європи та Північної Америки, успіх у боротьбі з пандемією означає, що у тамтешнього населення практично немає колективного імунітету, адже зовсім незначна кількість людей у цих країнах перехворіла COVID-19. Уряди країн Азії зазвичай дуже швидко запроваджують заборони на поїздки при найменших ризиках, і це навряд чи зміниться. Для прикладу, Сінгапур, імовірно, не буде поспішати відкривати свої кордони, навіть для мандрівників із "паспортами" вакцинації від COVID-19. Зрештою, отримання вакцини не є гарантією того, що людина не може інфікувати інших. Це може стати суттєвим фактором для продовження «туристичної рецесії» в епоху COVID-19, резюмує видання.
Нагадаємо, в країнах Європейського Союзу розпочалась масова вакцинація від COVID-19. Аналогічні кампанії минулого місяця також стартували у Великій Британії, Канаді, США, Росії та інших країнах. Однак у ВООЗ попереджали, що сама лише вакцинація не зможе зупинити пандемію - у боротьбі з коронавірусом потрібне «підкріплення».
Вперше спалах коронавірусу у китайському місті Вухань був зафіксований 12 грудня 2019 року. Першими про випадки захворювання за межами Китаю заявили влади Японії, Таїланду та Південної Кореї. 30 січня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила міжнародну надзвичайну ситуацію через коронавірус, а вже 11 березня - пандемію.
Яким буде світ після пандемії, які загрози коронавірус несе для майбутнього людства, читайте у статті архімандрита Кирила Говоруна «Життя після SARS-CoV-2: Середньовіччя чи Ренесанс?» в ZN.UA.