Поточний спалах конфлікту між Ізраїлем та Палестиною свідчить про те, наскільки складно, а то й неможливо буде врегулювати це протистояння. Крім того, президент США Джо Байден зіштовхнувся із розділеними поглядами на поточну ескалацію ізраїльсько-палестинського питання у межах власної Демократичної партії, що ускладнює його намагання виступити в ролі посередника, пише The Washington Post.
Демократична партія США колись була беззаперечним «другом» Ізраїлю. Президент Гаррі Трумен визнав незалежність Ізраїлю в 1948 році і став першим світовим лідером, який зробив цей крок. Президент Ліндон Джонсон рішуче підтримав Ізраїль і вирішив зробити США головним постачальником зброї в країну. Президенти Джиммі Картер та Білл Клінтон сприяли мирним угодам між Ізраїлем та його колишніми «арабськими ворогами».
Єврейське населення США вже десятиліттями є одним із найбільш стійких блоків демократичних виборців. Опитування дослідницького центру Pew, проведене минулого тижня, показує, що така тенденція все ще зберігається навіть попри напружену «проізраїльську програму» колишнього республіканського президента США Дональда Трампа.
Сімдесят один відсоток опитаних американських євреїв схиляються до демократів, тоді як лише 26 відсотків підтримують республіканців. Половина опитаних американських євреїв вважають себе політичними лібералами.
З огляду на це, можна припустити, що Демократична партія буде непохитним союзником Ізраїлю. Але це не зовсім так. Опитування показують, що не всі демократи підтримують Ізраїль у боротьбі з палестинцями. Опитування Pew за 2019 рік показало, що 35 відсотків демократів не сприймають ізраїльтян прихильно, тоді як лише 18 відсотків республіканців ставляться негативно до Ізраїлю.
Демократи також частіше ставилися позитивно до палестинців (58 відсотків проти 32 відсотків республіканців). Половина опитаних демократів вважала, що Трамп непомірковано віддає перевагу ізраїльтянам, у тому числі 66 відсотків серед опитаних «ліберальних» демократів.
Березневе опитування Gallup підтверджує цю тенденцію: лише 43 відсотки демократів кажуть, що вони схиляються до ізраїльтян, а 38 відсотків заявили про підтримку палестинців. Більшість опитаних прихильників Демократичної партії вважають, що Сполучені Штати повинні чинити більший тиск на Ізраїль з метою встановлення миру, порівняно з 33% у 2008 році.
Тому не має бути несподіванкою те, що 28 із 48 сенаторів-демократів у неділю закликали негайно припинити вогонь між Ізраїлем та ХАМАСом. Серед цих сенаторів були гучні прогресисти, такі як Берні Сандерс та сенатор від штату Массачусетс Елізабет Уоррен. Характерно, що до групи увійшли троє з 10 єврейських демократичних сенаторів та вісім із 12 членів Демократичного керівництва Сенату. Цей розкол серед представників Демократичної партії щодо ізраїльсько-палестинського конфлікту демонструє розділені думки серед американських демократичних виборців.
Байден не може ігнорувати цей розкол, коли орієнтується на вирішення конфлікту Ізраїлю та Палестини або інші широкі проблеми Близького Сходу. Певною мірою, президенти США мають більше свободи у зовнішній політиці, ніж у внутрішній, але для американського лідера було б нерозумно займати окремі позиції з гучних питань, що суперечать думкам виборців його партії.
Байден зазвичай схиляється до того, щоб об’єднати розколоту демократичну коаліцію. Що стосується Ізраїлю, це означає взяти «збалансований» курс: намагатися знайти спосіб підштовхнути Ізраїль до позиції, яка відповідає демократичним преференціям (іранська ядерна угода та підтримка незалежної палестинської держави).
Однак цей пошук балансу неминуче зіштовхнеться з ізраїльською громадською думкою. Ізраїль різко змістився «вправо» з 2000 року. Країна не мала уряду, очолюваного лівоцентристами з 2001 року, а партії від правоцентристських до ультраправих отримали 72 з 120 місць у Кнесеті (парламент Ізраїлю) на виборах цього року.
Суперечки щодо «придатності» прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньяху на посаді заважають сформувати згуртований уряд. Навіть головний опонент Нетаньяху Бенні Ганц відхиляє будь-які заклики до припинення вогню, заявляючи, що Ізраїль не буде слухати «моральні проповіді», коли життя громадян країни опиниться під загрозою.
Ізраїльська молодь значною мірою ототожнює себе з правими. Це говорить про те, що «ізраїльські права» в майбутньому будуть лише зміцнюватимуться. Також на Західному березі мешкає майже 500 тисяч євреїв і ще 215 тисяч - у Східному Єрусалимі, який палестинці хочуть зробити столицею своєї держави. Жоден єврейський уряд, лівий чи правий, не буде «ігнорувати» приблизно 10 відсотків свого населення для сприяння мирному врегулюванню конфлікту, яке підтримують палестинці та деякі представники Демократичної партії США.
Ці прості факти означають, що Байдену доведеться використовувати політичний капітал на базі своєї партії для продовження вже наявної політики щодо Ізраїлю. Ймовірно, він зможе це зробити в умовах нинішньої кризи. Але чи готовий Байден робити це протягом усього періоду свого перебування на посаді, коли думки виборців дедалі більше розходяться - це відкрите питання, резюмує видання.
Ситуація в регіоні загострилася на початку місяця: 11 травня з сектора Газа по території Ізраїлю випустили близько 150 ракет. У відповідь Ізраїльське командування повідомило про початок масштабної операції проти бойовиків «Хамас» і «Ісламського джихаду» в секторі Газа.
За тиждень в секторі Газа загинули 149 палестинців. Ізраїль повідомляє про 10 загиблих зі свого боку.
Про причини нової ескалації і тому, чи переросте вона в повноцінну війну, читайте в статті Олександра Хребта « Тисяча і один ракетний удар » в ZN.UA.