В даний час в Росії немає загрози неконтрольованої китайської міграції. Кількість росіян, які перетинають кордон у напрямку Китаю, навіть більше, ніж китайців в напрямку Росії. Але китайська міграція змінюється якісно.
Про це в статті для DT.UA пише Олексій Їжак.
"Російські соціологи до останнього часу дружно стверджували, що в Росії не було китайської діаспори. Тимчасові мігранти вели бізнес на рівні земляцтв. Видимої державної політики за цим не стояло. Китайці приїжджали й від'їжджали. Але тепер їх дедалі більше осідає в Росії на термін понад рік. Генеральні консульства Китаю, крім російських столиць, діють у Хабаровську, Іркутську й навіть у Єкатеринбурзі. З'явилися культурні центри. Китайська державна політика стосовно hua qiao у Росії набуває чітких контурів. Використовуючи популярну російську максиму, можна сказати, що "Китай зосереджується"", - пояснює автор якісну зміну китайської міграції.
Трудова міграція стала частиною інвестиційної політики Китаю в Росії. У свою чергу, Росія хоче багато китайських грошей, але як і раніше не бажає бачити багато китайських громадян на своїй території. Але головна умова китайських інвестицій в російську економіку - залучення робочої сили з Китаю - залишається незмінною, зазначає автор статті.
За даними Федеральної міграційної служби (ФМС), у травні нинішнього року в Росії перебувало 11 млн іноземців. Здебільшого це трудові мігранти. З цієї кількості на частку китайців припадає всього 3% (близько 330 тис.). Це всього лише 10-й рядок у рейтингу мігрантів після України (23%), Узбекистану (19), Таджикистану (9), Казахстану (6), Білорусі, Азербайджану, Молдови, Вірменії, Киргизії (приблизно по 5%). Глава ФМС Костянтин Ромодановський у відповідь на алармізм ЗМІ з приводу китайської експансії заявив, що такої загрози немає, китайських мігрантів на території Росії всього на 10-20 тис. більше, ніж німців.
Звучать і інші, неофіційні оцінки кількості китайців у Росії - аж до кількох мільйонів. Якихось надійних підтверджень цього немає.
"Але, в кожному разі, айсберг китайського проникнення криється не в кількостях мігрантів. Китайці в Росії, скільки б їх не було, несуть із собою потугу своєї країни. Із цим пов'язана цікава особливість сприйняття росіян. Вони у своїй масі позитивно ставляться до Китаю, але до китайських мігрантів ставлення переважно негативне", - йдеться в статті.
За Уралом населення Росії становить менше 30 млн, зокрема на Далекому Сході - близько
6,3 млн. При цьому в суміжних провінціях Китаю живе приблизно 100 млн. Дисбаланс щільності по обидва боки кордону величезний - один росіянин проти більш як 130 китайців на 1 кв. км. Настільки ж відрізняється на користь Китаю рівень розвитку інфраструктури. До цього можна додати, що прикордонні російські райони й міста мають у Китаї власні історичні назви (Владивосток - Хайшеньвей, Хабаровськ - Болі, Уссурійськ - Шуанченцзи, Благовєщенськ - Хайланьбао, Амур - Хейлунцзян, Аргунь - Ергунахе, Сахалін - Куєдао). Здається, що коли відкрити кордон, російський Далекий Схід просто розчиниться в Китаї. Але китайці не виявляють ознак хвороби "кримнаш", навіть при тому що кордон напівпрозорий, пише Їжак.
Детальніше про взаємини Росії і Китаю, а також про те, наскільки масштабна китайська експансія в РФ, читайте у статті Олексія Ижака "Слышен на Волге голос Янцзы" в свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".