Китайська компанія Nicaragua Canal Development Investment Co. Ltd. має намір прорити через Нікарагуа канал, який з'єднає Тихий та Атлантичний океани і стане альтернативою Панамському.
Проект "будівництва століття", яке, за планами, продовжиться 11 років і обійдеться в 40 млрд доларів, 10 червня одноголосно підтримав Комітет з інфраструктури конгресу Нікарагуа. Фінальний план будівництва Нікарагуанського каналу може бути схвалений урядом країни вже через кілька днів.
Прихильники проекту стверджують, що канал зможе звлучити 4,5% світового морського вантажопотоку і подвоїть ВВП на душу населення Нікарагуа, яка сьогодні є однією з найбідніших країн Латинської Америки.
Втім, майже всі ключові деталі проекту поки залишаються загадкою: починаючи від джерел його фінансування до частки Нікарагуа у майбутньому прибутку.
Відомо, що новий канал буде більш ніж в три рази довшим за Панамський (81,6 км), який перетинає сушу у найвужчому місці Латинської Америки.
Найбільш перспективною вважається прокладання траси каналу на річці Сан-Хуан і її притоках, а також через озеро Нікарагуа.
До речі, проект будівництва Нікарагуанського каналу виношувала ще іспанська колоніальна влада в XVI столітті. Так, конкістадор Ернан Кортес вважав, що будівництво транспортної артерії через Центральну Америку принесе більше грошей, ніж завоювання цілої Мексики. До ідеї будівництва міжокеанського каналу повернулися в кінці XIX століття. І на початку XX століття частина конгресу США навіть підтримала прокладання морського торгового шляху через Нікарагуа. Однак у підсумку було вирішено будувати через Панаму (відповідний канал запрацював у 1914 році), і про проект Нікарагуанського каналу надовго забули.
Але на початку XXI століття на тлі буму світової торгівлі влада Нікарагуа повернулася до ідеї альтернативи Панамському каналу - той тоді функціонував на межі можливостей, і судна могли тижнями простоювати в черзі, через що компанії зазнавали значних збитків. !zn
Читайте також:
Країни Латинської Америки домовилися про створення аналога Євросоюзу
Колумбія завдала удар у серце Латинській Америці, побажавши стати партнером НАТО