Заступниця держсекретаря США Венді Шерман зустрілася з китайськими колегами в портовому місті Тяньцзінь. Напередодні візиту Шерман до Китаю, американські чиновники заявили, що метою цього раунду дискусій було встановити межі навколо все більш нерівномірних китайсько-американських відносин та «тримати канали комунікації відкритими». Виходячи із зустрічі, не зовсім зрозуміло, які маркери були встановлені на тлі взаємної критики, пише The Washington Post.
В розмові між міністром закордонних справ Китаю Ван І та віце-міністром закордонних справ Се Фенгом, Шерман висловила численні занепокоєння Вашингтона щодо Пекіна - від його кампаній репресій у Гонконгу, Сіньцзяні та Тибеті до проблеми кібератак. Багато країн занепокоєні тим, що хакери, пов’язані з китайським урядом, брали участь у широкому спектрі шкідливих кібердій.
Шерман сказала, що її адміністрація приймає «жорстку конкуренцію» з Китаєм, але не прагне конфлікту. Вона також додала, що Китай не може не звертати увагу на жорстку міжнародну критику його агресивної політики та порушень прав людини.
«Ми сподіваємось, що китайські чиновники зрозуміють, що права людини - це не просто внутрішня справа, це глобальне зобов'язання, яке вони повинні виконувати згідно з конвенціями ООН», - заявила Шерман.
Шерман також порушила проблему пандемії та відсутності співпраці Китаю з ВООЗ навколо походження вірусу - питання, стало делікатною темою для Пекіна та джерелом політичного гніву серед американських законодавців.
Пекін заявив, що не буде співпрацювати з ВООЗ для пошуку джерела вірусу. Однак президент США Джо Байден підтримує дослідження ВООЗ, одночасно наказавши американським спецслужбам шукати джерела пандемії.
Китайські колеги Шерман також були жорсткими. На перших дипломатичних зустрічах на Алясці в березні Ван І розкритикував американське лицемірство та недоліки демократії США. Цього разу Се Фенг звинуватив адміністрацію Байдена в розпалюванні майбутнього конфлікту.
«Сполучені Штати хочуть відновити почуття національної мети, зробивши Китай уявним ворогом», - заявив Се Фенг.
«Як тільки розвиток Китаю буде придушено, внутрішні та зовнішні проблеми США вирішаться, тоді Америка знову стане великою, і гегемонія США буде зростати», - додав китайський дипломат.
Між поточним підходом Байдена щодо Китаю та підходом його попередника Дональда Трампа не так багато відмінностей. Протягом перших шести місяців перебування при владі адміністрація Байдена запровадила санкції проти китайських чиновників, причетних до репресій у Гонконгу, встановила експортний контроль над деякими китайськими технологічними компаніями та продовжила заходи епохи Трампа для запобігання інвестиціям США в китайські компанії.
Тим часом торговельний представник США Кетрін Тай майже не відступила від змагального шляху, який розпочала адміністрація Трампа, одночасно викликаючи гнів Китаю та підтримуючи Австралію у торговельних суперечках з Пекіном.
Дійсно, деякі китайські аналітики стверджують, що Пекіну буде важче з Байденом, ніж було під час президентства Трампа. Оскільки США намагаються побудувати єдиний фронт з європейськими та азіатськими партнерами після чотирьох років непостійного порядку денного Трампа «Америка насамперед».
Поки Шерман перебувала з візитом у Китаї, державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Індії, а міністр оборони Ллойд Остін розпочав «турне» по Південно-Східній Азії.
«Адміністрація Байдена ізолює Китай за допомогою багатосторонньої політики. Ця стратегія спричинила набагато більше труднощів для економічного розвитку Китаю та тиску на китайські дипломатичні відносини, ніж одностороння політика Трампа», - сказав Ян Сюетон з Інституту міжнародних відносин Університету Цінхуа в Пекіні.
Попри всю свою «войовничу риторику» китайські дипломати та політична еліта можуть програти бій. Недавнє опитування дослідницького центру Pew показало, що більшість людей у багатьох країнах Європи та Азії відчувають зростання недовіри до Китаю, що, ймовірно, стало наслідком як впливу пандемії, так і авторитарної політики Пекіна.
Аналітики припускають, що на внутрішньому рівні комуністичний режим справляється зі зростанням напруженості. Президент Сі Цзіньпін переробляє політичну систему країни за своїм «стилем», скасовуючи обмеження президентського терміну і накопичуючи особисту владу. Але очевидної стратегії правонаступництва не існує, і керівництво Китаю зіштовхнулося із більшими проблемами - сповільненням економіки та нестабільною демографічною ситуацією.
Еліта Пекіна швидко вказує на американські недоліки. Китай описує поведінку США як відображення менталітету холодної війни та нації, яка не визнає власного занепаду на світовій арені.
«Сполучені Штати оголосили про своє повернення, але світ змінився. Сполучені Штати повинні побачити ці зміни, адаптуватися до них, обміркувати та виправити свої помилки», - заявив віце-міністр закордонних справ Китаю Ле Ючен.
Американські чиновники також сприймають протистояння з Китаєм у масштабному спектрі.
«Будуть періоди невизначеності - можливо, навіть періоди випадків підвищеної напруженості. Чи вірю я, що Китай та США можуть мирно співіснувати? Так. Але я думаю, що це серйозний виклик для нинішнього та наступного покоління», - заявив американський політик Курт Кемпбелл.
Адміністрація Джо Байдена намагається створити альянс союзників задля стримування апетитів Китаю. Ця політика передбачає можливість залучення країн Південно-Східної Азії. Та це важко, оскільки за роки президентства Дональда Трампа Сполучені Штати втратили свою позиції в регіоні: Вашингтон нехтував багатосторонньою співпрацею на користь вибіркових двосторонніх зв'язків. Про те, як Білий дім намагається стримувати дедалі більші апетити Піднебесної, — читайте у статті Наталії Бутирської «США і Китай зіткнулися в битві за Південно-Східну Азію».