Америка не готова конкурувати з Китаєм в епоху розвитку штучного інтелекту, збройні сили Сполучених Штатів можуть втратити свою конкурентну перевагу протягом 10 років, а найскладніші мікросхеми виробляються на одному заводі неподалік від головного ворога США у битві за технологічну перевагу. Китай серйозно готується отримати роль глобального лідера, і одним із кроків на шляху до цієї мети є першість в технологічній галузі, пише The Washington Post.
Китай твердо налаштований претендувати на перемогу в цьому змаганні, і його лідери розробили безліч планів для реалізації своїх амбіцій. Тим часом, за оцінкою Комісії національної безпеки з питань штучного інтелекту, Сполучені Штати наразі відстають у цих «технологічних перегонах». Представники комісії закликають Раду з питань конкурентоспроможності технологій у Білому домі змінити це.
Експерти прогнозують, що США знадобляться багато інвестицій у технологічний сектор та розвиток штучного інтелекту, зокрема у дослідження та розробку програмного забезпечення, а також виробництво обладнання. Комісія навіть запропонувала доповідь, де містяться амбітні рекомендації щодо вливання 32 мільярдів доларів у технологічні дослідження та розробки, а також 35 мільярдів доларів у виготовлення мікрочіпів. Проблема полягає у сприянні інноваціям, водночас не обмежуючи прибуток приватного сектору з одного боку, та не придушуючи його активність з іншого.
Щоб випередити Китай, США також знадобиться свіже мислення в сферах, яким зазвичай приділяється менше уваги. Однією із таких сфер є підтримка талановитих науковців. Сполучені Штати завжди залучали найкращі і найяскравіші таланти з-за кордону, і навіть намагалися «утримувати» їх у межах Америки у короткостроковій перспективі, але відсутність легкого шляху до громадянства ускладнює це.
Тоді як Китай наразі активно покращує свою здатність приваблювати наукові таланти з-за кордону. Звіт комісії рекомендує надавати більше грін-карт іноземним науковцям із технологічною освітою, а візи для підприємців і дослідників у передових технологічних галузях повинні стати більш доступними. Також постає питання запобігання відтоку мізків від наукових кіл та уряду до приватного сектору.
Комісія пропонує розпочати проект інтеграції наявних можливостей штучного інтелекту в оборонні та розвідувальні органи. Перевага у боротьбі полягає не лише в тому, щоб найшвидше створити найкращі нові інструменти, а й в умінні правильно ними користуватися. Інтернет приніс із собою цілу низку даних, які можуть перевершити навіть найкваліфікованішого аналітика.
Ставки високі, тому що переможці визначать глобальне технологічне майбутнє з величезним потенціалом як для допомоги, так і для шкоди. Китай дав змогу побачити технологічно-авторитарне майбутнє: масове спостереження та повний контроль. Однак, технологічне демократичне майбутнє теж у межах досяжності, але лише за умови, що демократії готові його створити, резюмує видання.
В ковідному світі мильні бульбашки хай-теку неконтрольовано зростають, як і ціна біткоїна, але посилюється і відчуття тривоги, що рано чи пізно ці бульбашки вибухнуть під власним тиском, і нічим не забезпечена ліквідність знищить і ринок, і долар разом із ним. Причиною цього може стати не тільки повернення світової економіки до «нормального» функціонування. Справа у тому, що в хай-теку у США з’явився конкурент, і він досить специфічно ставиться до правил Волл-стріт. Цей конкурент — Китай. Уже немає жодного сумніву, що найближчими роками розгорнеться жорстке протистояння, і передусім — на рівні державних політик, за технологічне лідерство. Про «битву гігантів» на ще одному терені читайте в статті Сергія Корсунського «Холодна технологічна війна».