UA / RU
Підтримати ZN.ua

Хто за Столтенберга: ЗМІ назвали трьох основних кандидатів на посаду генсека НАТО

Наразі найближчими до посади називають урядовців з Нідерландів, Естонії та Латвії 

Дипломатичні консультації щодо кандидата, який замінить Єнса Столтенберга у жовтні 2024 року на посаді генерального секретаря НАТО вже зараз у розпалі – топ-посадовець Альянсу має бути затверджений на саміті у Вашингтоні в липні 2024 року. 

«Впродовж осені в центрі уваги опинилася три претенденти: очільниця уряду Естонії Кая Каллас, прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, а також про наміри заявив чинний міністр закордонних справ Латвії Кріш'яніс Каріньш», – повідомляє «Голос Америки».

Читайте також: Потрібно бути готовими до більшої кількості ракетних атак на міста України — Столтенберг

Деякі коментатори вважають, що великі шанси має саме Рютте, який зараз виконує обов’язки керівника уряду Нідерландів після програшу партії на виборах й в очікуванні формування нового кабінету міністрів. 

Марк Рютте в Україні
Володимир Зеленський / Telegram

Саме Нідерланди під час керівництва Рютте взяли на себе провідну роль у коаліції країн з навчання й надання Україні винищувачів F-16. Політик нещодавно заявив, що зацікавлений посадою генерального секретаря НАТО, але зауважив, що досі на цій посаді не було жінки.  

Кая Каллас
Kaja Kallas/Twitter

Своє бажання стати генсеком НАТО нещодавно підтвердила Кая Каллас, під час візиту до Вашингтону.

Кріш’яніс Каріньш
Mixnews

Також речниця латвійського міністра закордонних справ Кріш’яніса Каріньша заявила, що «він готовий долучитися до змагання».

Саме ця трійця наразі є найбільш обговорюваною у західних ЗМІ в якості можливих кандидатів на роль генсека. 

Читайте також: Столтенберг: «Майбутнє України в НАТО. Зараз вона найближче до Альянсу, ніж будь-коли»

Інформація у західних ЗМІ щодо можливого кандидата з’являється регулярно й часто протирічить одна одній. Серед кандидатів вже називалися колишній міністр оборони Великої Британії Бен Воллес, прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес, колишній прем’єр-міністр й нинішній глава МЗС Девід Кемерон, віцепрем'єрка Канади з українським корінням Христя Фріланд, президентка Словаччини Зузана Чапутова, колишня президентка Хорватії Колінда Грабар-Кітарович, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.