Більшість законів є «локальними за своєю природою», однак виняток становить «цифрова сфера», адже останнім часом цифрові технології фактично формують світову геополітику. Коли Європейський Союз запроваджує нове технологічне регулювання, воно може швидко поширитися у глобальному масштабі. Світові технологічні компанії часто приймають суворі правила регулювання аби уникнути суперечок із політичними режимами, пише The Economist.
Яскравим прикладом «ефекту Брюсселя» є Загальний регламент про захист даних ЄС, який набрав чинності в 2018 році і швидко став світовим стандартом.
Тому зовсім не дивно, що всі погляди були прикуті до Брюсселя, коли 21 квітня Європейська комісія опублікувала запропоновані правила регулювання щодо технологій штучного інтелекту – ЄС фактично став першим регуляторним органом, який почав розробляти відповідні норми та закони щодо діяльності технологій штучного інтелекту.
Чи набудуть ці регуляторні норми глобального масштабу? Останні роки стали випробуванням для етичних принципів у діяльності технологічної сфери. Частина людей сподівається, що технологічний бум сприятиме економічному зростанню, але інші побоюються, що це може завдати великої шкоди, наприклад, якщо в результаті алгоритми штучного інтелекту будуть «дискримінувати» окремі групи людей.
Щонайменше 175 країн, компаній та інших організацій склали списки етичних принципів для регулювання сфери штучного інтелекту. Але більшість із них не вказують, яким чином такі речі, як «стійкість» або «прозорість», можуть бути досягнуті на практиці, не кажучи вже про те, як вони можуть бути підкріплені чинними законами, каже Шарлотта Стікс з Ейндговенського технологічного університету.
Зважаючи на недостатню кількість законодавства про штучний інтелект, Європейська комісія обрала власний підхід. Вона створила «групу експертів високого рівня» із 52 учасників для розробки своїх пропозицій, опублікувавши довідковий документ, коментарі до якого можна було подавати в Інтернеті.
Результат - документ, що містить понад сотню сторінок, у ньому 85 статей і дев’ять додатків. Саме «законодавство» покликане як пом’якшити потенційну шкоду від діяльності штучного інтелекту, так і максимізувати його можливості.
Замість того, щоб регламентувати всі сфери застосування штучного інтелекту, правила ЄС мають зосереджуватися на найбільш «ризикованих моментах». Деякі заборони є прямими, включаючи служби, які використовують штучний інтелект для маніпулювання людьми. Інші служби, такі як розпізнавання обличчя, для прикладу, вважаються «ризикованими», тому підпорядковуються суворим правилам щодо прозорості. Як і у випадку із Загальним регламентом про захист даних ЄС, штрафи за порушення жорсткі: до 30 млн євро (36 млн доларів США) або 6% від загального доходу, компанії.
Однак питання регулювання діяльності технологічної сфери має багато суперечностей. Розпізнавання обличчя правоохоронними органами у громадських місцях, що викликає загрозу «всебічного спостереження», заборонено, але з іншого боку, це може полегшити пошук зниклих дітей, тому є багато винятків.
Усі аспекти з управління ризиками повинні бути перевірені на відповідність законодавству, але часто це може зробити сама технологічна компанія. А країнам-членам ЄС пропонується створювати регуляторні «лабораторії», в яких компанії можуть випробувати нові послуги, не остерігаючись штрафів.
Очікувано, що багато зацікавлених сторін незадоволені. Правозахисники критикують «нечітку мову та лазівки» нового законодавства.
«Існує реальний знак запитання щодо того, чи є ця нормативно-правова база достатньо міцною», - говорить Сара Чендер з організації «Європейських цифрових прав».
Бізнес-групи скаржаться на регуляторне навантаження. Закон «обмежить сфери, в яких можуть бути використані технології штучного інтелекту», попереджає Бенджамін Мюллер з Центру інноваційних даних.
Багато аспектів ще зміниться у законодавчому процесі, який триватиме роками. Адже для затвердження Загального регламенту про захист даних ЄС знадобилося близько чотирьох років.
Але навіть якщо нове законодавство приймуть швидше, ЄС буде важче встановити суворі глобальні правила, вважає Нуо Бредфорд з юридичної школи Колумбії. Розробники зможуть удосконалювати алгоритми штучного інтелекту без необхідності використання масиву даних.
Проте доля «Закону про штучний інтелект» ЄС цілком може бути вирішена в Америці. Загальний регламент про захист даних «узяв світ штурмом» частково саме тому, що Конгрес не розробив власного законодавства про захист даних і фактично не співпрацював із законодавцями в Брюсселі.
Нова адміністрація США обрала курс співпраці, але поки що «трансатлантичне зближення» в галузі інтелектуальної власності та інших технологій рухається повільними темпами. Тільки якщо обидві сторони працюватимуть разом, вони зможуть контролювати амбіції Китаю щодо технологічного панування та стримувати «цифровий авторитаризм», резюмує видання.
Технології переходять у сферу геополітики і визначають конкуренцію впливових держав. Технологічне протистояння відіграє серйозну роль у новій «холодній війні» Америки та Китаю. США заблокували експорт напівпровідників до Китаю. У свою чергу Пекін намагався обмежити доступ США до деяких корисних копалин, які мають вирішальне значення для виробництва «технологічних продуктів». «Аналогового суверенітету» вже недостатньо - країни змушені орієнтуватися на «цифрову політику».