Масовий експеримент з дистанційною роботою, спричинений пандемією коронавірусу, у багатьох викликав відчуття тривоги. Якщо працівники можуть виконувати свої обов’язки «в дистанційному режимі», то чи не призведе це до того, що з часом роботодавці почнуть шукати «дешеву робочу силу» винятково закордоном, а місцеві працівники втратять свою «цінність». Наразі багато корпоративних працівників насолоджуються відсутністю довгих поїздок на роботу, але чи будуть вони такими задоволеними через кілька років, намагається дізнатися Financial Times.
У 2007 році економіст з Принстонського університету Алан Бліндер підрахував, що "приголомшливий прогрес у комп'ютеризованих телекомунікаційних технологіях" може призвести до того, що близько 29% робочих місць у США стануть «офшорними». Багато американських робочих місць, від кол-центрів до ІТ та підтримки, справді «переїхали в дешевші країни», такі як Індія, для прикладу.
Однак, економіст Вищого інституту міжнародних досліджень в Женеві Річард Болдуін вважає, що теперішній час буде дещо іншим. COVID-19 змусив роботодавців застосувати технологію, необхідну для управління «розпорошеною робочою силою».
Криза також спричинила серйозні скорочення персоналу, особливо там, де уряди не субсидували заробітну плату, щоб утримати людей на робочих місцях. Після того, як зв'язок із зайнятістю розірваний, стверджує професор Болдуін, багатьом компаніям простіше почати співпрацювати з іноземними працівниками, особливо з огляду на те, що компаніям доводиться скорочувати витрати.
Звісно, це не означає, що всі компанії у більш забезпечених країнах, які перейшли на дистанційну роботу, перейдуть до «офшорних робочих місць». Спільна мова, культура та часові пояси будуть мати значення.
Пандемія також висвітлила ризики, пов'язані з «офшорними робочими місцями»: коли в Індії та на Філіппінах довелося закрити деякі офіси кол-центрів, у персоналу не було ноутбуків, доступу до Інтернету для роботи вдома. Австралійська телекомунікаційна компанія Telstra сильно постраждала від цього, і була змушена найняти 3500 тимчасових співробітників в Австралії.
З цієї причини «новий офшоринг», швидше за все, буде здійснюватися на різних інтернет-платформах, які з'єднують роботодавців із фрилансерами для роботи над конкретними проектами, але при цьому, забирають собі частину прибутку. Залучення фрилансерів є більш гнучким.
Робота на подібних інтернет-платформах включає такі послуги, як копірайтинг та навіть складні проектні завдання - конкуренція безмежна.
Платформи відкривають можливості для тих, хто має конкретні навички та прагне мати статус «вільного співробітника», це особливо вигідно для талановитих людей у менш економічно розвинутих країнах.
Але для тих, хто має більш загальні навички, існує ризик отримання нижчої заробітної плати та втрата можливості захисту праці. Дослідження Міжнародної організації праці 2017 року, в якому було проаналізовано дані 3500 працівників із 75 країн на п’яти інтернет-платформах для фрилансерів, виявило, що середній погодинний заробіток коливався від 2 до 6,50 доларів, а висока частка працівників заробляла нижче мінімальної зарплати.
Звісно, офісна робота нікуди не зникне повністю, але минулий рік може переконати компанії скоротити своє "ядро" постійного персоналу та розширити периферію «проектних працівників», які можуть проживати де завгодно. Така «глобалізація» може мати серйозні наслідки, особливо для молодих та низькокваліфікованих працівників, резюмує видання.