Офіційні особи Вірменії та Азербайджану відреагували на резолюцію Сенату Франції, що закликав уряд визнати невизнану Нагірно-Карабахської республіки. Реакції Баку і Єревана очікувано виявилися протилежними.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян назвав прийняття резолюції верхньою палатою французького Парламенту «історичним рішенням», котре вводить визнання Нагірно-Карабахської республіки до «міжнародного порядку денного».
«Рішення, прийняте французьким Сенатом, історичне», - написав він на своїй сторінці у Facebook 25 листопада.
У свою чергу, керівництво Азербайджану вкрай негативно відреагувало на рішення французьких сенаторів, передає «РІА Новости».
Помічник президента країни Хікмет Гаджієв назвав резолюцію «клаптиком паперу, прийнятим в ім'я вузьких політичних амбіцій» і «ганебним кроком для французької політики і парламентаризму».
Гаджієв заявив, що згаданий документ порушує норми міжнародного права, Статуту ООН і резолюції Ради Безпеки ООН. А його прийняття «викликає питання» щодо намірів і об'єктивності Франції як члена РБ ООН і співголови Мінської групи ОБСЄ.
Сенат Франції підтримав резолюцію щодо Нагірного Карабаху 25 листопада. Сенатори закликали французький уряд визнати Нагірно-Карабахську республіку і зробити це визнання «інструментом переговорів для встановлення міцного миру», розслідувати військові злочини, забезпечити мешканців регіону гуманітарною допомогою, а також підняти перед державами Євросоюзу питання про роль Туреччини у військовому конфлікті. Резолюцію підтримали 305 сенаторів, один проголосував проти. Документ носить рекомендаційний характер.
Відзначимо, що у Франції проживає численна і впливова вірменська діаспора.
Бойові дії в Нагірному Карабаху загострилися 27 вересня. Вірменія і Азербайджан звинуватили один одного в наступальних діях і ракетних обстрілах житлових кварталів. Обидві держави оголосили військовий стан, а Вірменія - ще й загальну мобілізацію.
Лише підписання азербайджансько-вірмено-російського заяви про припинення вогню вберегло Вірменію від повного розгрому в другій нагірно-карабахській війні. Згідно з домовленостями, Азербайджан в протягом листопада - грудня відновлює контроль над Агдамським, Кельбаджарським і Лачинським районами.
Але якщо для Єревана ця угода - можливість утриматися на краю прірви, то навіщо Баку підписувати документ, коли повна перемога здавалася такою близькою? Про наслідки війни читайте в статті Володимира Кравченка «Ціна миру».
Детальніше про те, чи є переможці у війні за Нагірний Карабах і яка роль Туреччини на Південному Кавказі, читайте в статті Євгенії Габер "Кавказькі полонені".