Президент США Дональд Трамп, вочевидь, вважає, що найкращий спосіб "збробити Америку великою" і подбати про своїх виборців - це натиснути на Китай. Але впоратися з Пекіном буде зовсім не просто, і для цього знадобляться союзники.
Про це на сторінках Financial Times сьогодні писав голова британської компанії OGN Group Олександр Темерко в статті "Прощавай, війна, привіт, війна економічна". На його думку, Трампу доведеться постаратися, щоб змусити Росію відвернутися від Китаю, який допомагав їй впродовж трьох років дії санкцій, і навіть об'єднатися з Вашингтоном у тиску на Пекін. Для цього американський президент може пожертвувати Україною і Сирією, щоб схилити Кремль на свій бік.
У цей же час, на сторінках Newsweek експерт American Foreign Policy Council Стівен Бланк писав, що Дональду Трампу не варто забувати, чого саме від нього хоче Путін. Росія хоче позбутися санкцій, добитися визнання окупованого Криму частиною РФ, демілітаризації НАТО в Балтійському і Чорноморському регіоні, знищення американської системи протиракетної оборони, визнання режиму Башара Асада в Сирії, а також рівності Росії зі США. Це формальне визнання того, що Кремль називає "багатополярністю", виключає популяризацію західної демократії чи захист прав людини в Росії чи у її так званій "сфері впливу".
Для того, щоб Трамп і весь Захід могли дійсно ефективно вести переговори, їм потрібно усвідомити ці цілі Росії і оцінити, як можна змусити її сісти за стіл і погодитися на реальні результати.
Німецькі газети почали обговорювати передвиборчі політичні зміни в ФРН. Зокрема, видання Die Zeit писало, що віце-канцлер і соціал-демократ Зігмар Габріель вирішив стати головою МЗС Німеччини після того, як поступився місцем лідера СДПН екс-президенту Європарламенту Мартіну Шульцу.
Імпульсивний Габріель заробив авторитет стратега, здатного швидко скористатися політичними можливостями. Але ці якості не допоможуть, а лише нашкодять йому у дипломатичній роботі. Тим більше, сумніви викликає і його лояльність до Росії. В 2015 році він не лише порушив дипломатичну блокаду Кремля, відвідавши Москву. Після зустрічі з Володимиром Путіним він навіть, як школяр, попросив у нього автограв.
У свою чергу Der Spiegel взялося оцінювати шанси Мартіна Шульца відібрати у Ангели Меркель крісло федерального канцлера. Газета пише, що екс-президент Європарламенту зараз досить популярний. Однак це тимчасово, поки німецькі виборці захоплені його несподіваним рішенням повернутися в політичне життя рідної країни. Його шанси завершити 16 років непохитного правління Меркель будуть залежати від того, чи вдасться йому впродовж кількох наступних місяців утримати захоплення німців.
Наукова рубрика видання The Economist була присвячена перспективі використання у медицині органів, надрукованих на 3D-принтері. Вже зараз низка компаній друкують живі людські тканини для наукових експериментів з метою в перспективі використовувати технологію біодруку в лікуванні людей.
Аналітична компанія Roots Analysis вважає, що надруковані нирки з'являться у клініках впродовж найближчих шести років. Печінка теж, швидше за все, не забариться. Розробка технології для друку сердець займе більше часу через геометрично складну структуру органа. В усіх випадках поява на ринку надрукованих органів буде означати, що людям, які їх чекають, не доведеться сподіватися ні на жест доброї волі потенційних донорів, ні на смерть незнайомців, щоб врятувати своє життя.
Британське видання The Guardian писало про законопроект щодо виходу Великої Британії з ЄС, який в парламент подав уряд Терези Мей після постанови Верховного суду про неможливість початку процесу Brexit без згоди праламенту. Ліберал-демократи вже пообіцяли, що проголосують проти документу. У свою чергу, лідер лейбористів пообіцяв, що зобов'яже своїх однопартійців голосувати за Brexit в парламенті. Однак, всередині партії триває розкол щодо рішення.