UA / RU
Підтримати ZN.ua

Голова комітету парламенту Фінляндії пішов з посади через твіт про Україну та НАТО

У твіті, який Міка Ніікко пізніше видалив, він писав, що треба сказати Україні про неможливість її входження до НАТО.

Глава комітету із закордонних справ парламенту Фінляндії Міка Ніїкко подав у відставку після твіту, в якому висловив позицію про Україну та НАТО, що суперечить зовнішньополітичній позиції держави, передає Yle.

Зокрема, Ніікко написав у Twitter, що президент Франції Еммануель Макрон «або хтось інший» має прямо сказати Україні, що вона не може увійти до складу НАТО. Інакше, за його словами, Росія «не могла б вважати переговори успішними, а наслідки були б жахливими». Такий коментар викликав стривоженість, адже суперечить зовнішній політиці Фінляндії.

Пізніше Ніїкко довелося пояснюватися своє висловлювання. Він заявив: «Я дуже необережно сформулював цю відповідь у Twitter. Коментувати, чи може Україна подати заявку на членство в НАТО, не збирався. Україна має повне право ухвалювати власні рішення». За його словами, він мав на увазі, що перспектива вступу України до НАТО є «нереалістичною». В результаті Ніїкко видалив цей твіт.

Міка Ніікко входить до фракції правопопулістської партії «Справжні фіни» (Perussuomalaiset).

Як писав The New York Times, попри те, що Макрон заперечує, що дипломати обговорюють питання «фінляндизації» України, він все ж таки лежить у площині дипломатичного дискурсу. За даними NYTimes, думки експертів із цього питання розділилися.

Поняття «фінляндизація» виникло під час холодної війни. Тоді Фінляндія вирішила дотримуватися суворого нейтралітету, це навіть було закріплено у договорі з Москвою в 1948 році. Тоді відносини РФ та Європи були на високому рівні напруженості. Ця угода була гарантією того, що Фінляндія не зіштовхнеться з радянським вторгненням. В обмін на це країна зобов'язалася не вступати в НАТО та дозволити Росії здійснювати потужний вплив на її зовнішню та внутрішню політику.

Читайте також: У Фінляндії заявили про відсутність планів щодо НАТО

Нагадаємо, під час пресконференції в Москві 7 лютого французький президент Еммануель Макрон сказав, що для ослаблення напруги у відносинах України та Росії дипломати розглядали можливість «фінляндизації» нашої держави. Проте наступного дня, під час спілкування з журналістами у Києві, він спростував свої слова: «Я не вживав жодних цих формул».

Чи готові американці та європейці пожертвувати Україною заради покращення відносин із Росією? Як важливо їм підтримати Україну? Чи згодні вони надіслати війська на захист нашої країни у разі нового російського вторгнення? Чи бажають бачити Україну в ЄС та НАТО? Відповіді га ці та інші питання дало велике соціологічне дослідження, проведене у США, Канаді, Великій Британії, Німеччині, Франції, Польщі. Його результати аналізує Тетяна Силіна у статті «Чи готовий Захід захищати Україну від Путіна? Що кажуть у шести провідних країнах».