UA / RU
Підтримати ZN.ua

Глобальна нерівність, викликана пандемією, загострюється — FT

Світ може опинитися у полоні продовольчої кризи.

Негативні економічні наслідки пандемії коронавірусу та стрімке зростання цін на продовольство спричинили різке збільшення кількості людей, які страждають від голоду у всьому світі, пише Financial Times.

Кількість людей, які не мали доступу до повноцінного харчування минулого року, зросла на 320 млн -  до 2,4 мільярда, що становить майже третину населення світу, - йдеться у звіті ООН. Приріст еквівалентний збільшенню за попередні п’ять років разом.

Кількість людей, які зіштовхнулися з гострою продовольчою незахищеністю, знаходиться на рекордному рівні. Це викликає занепокоєння щодо соціальних заворушень та розширення міграції, заявили в ООН. Майже мільярд людей були у несприятливій ситуації в плані продовольчої безпеки.

Економіст ООН Аріф Хусейн заявив, що таку ситуацію спричинили зростання цін на продовольство та різке падіння доходів людей.

«Те, що ми бачимо сьогодні, - це ціновий шок, і в той же час доходи впали. Такий вплив є руйнівним», - сказав він.

Пандемічна ситуація відрізняється від попередніх продовольчих криз у 2008 та 2011 роках, які були викликані лише одним із двох факторів, а не обома одночасно, додав він.

Індекс цін на продукти харчування ООН за останній рік зріс на 34 відсотки за рахунок посухи у ключових країнах-експортерах, а також накопичення запасів деяких урядів та компаній. Країни, що розвиваються, часто покладаються на сільськогосподарський імпорт, гостро відчули зростання цін.

Країни, які ще до пандемії зіштовхнулися з економічними труднощами та конфліктами, постраждали особливо сильно. Середня ціна на борошно в Лівані, де економічні потрясіння прискорилися за останній рік, зросла на 219 відсотків, тоді як у Сирії ціна на олію зросла на 440 відсотків.

Нещодавно МВФ назвав рушіями такої кризи зміну клімату, яка впливає на погодні умови, та великий попит на основні продукти харчування, а також зростання витрат на доставку. Наслідки «найбільше відчуватимуть споживачі в країнах, що розвиваються, адже вони досі борються з наслідками пандемії».

Аріф Хусейн попереджає про геополітичні наслідки: загострення продовольчої кризи може сприяти міграції, оскільки люди з бідніших країн будуть втікати до багатших.

«Ми повинні усвідомити, що голод спричиняє конфлікт, а конфлікт викликає дестабілізацію, що відкриває двері для таких речей, як тероризм, і призводить до примусового переміщення людей не тільки всередині країн, але й за кордоном», - сказав він.

Джо Глаубер з аналітичного центру Міжнародного дослідницького інституту продовольчої політики сказав, що продовольча криза часто є причиною для соціальних заворушень.

«Це іскра, яка запалює вогонь», - сказав він, посилаючись на події на півночі Африки у 2007-2008 роках, а також у 2011 році, коли ціни на пшеницю були рекордно високими.

Високі ціни на жовту кукурудзу в 2007 році змусили тваринників із Мексики годувати своїх тварин білою кукурудзою, що викликало заворушення того року, додав він.

Незважаючи на те, що з початку пандемії подорожчання продуктів харчування переважно вплинуло на країни, що розвиваються, ця тенденція, ймовірно, торкнеться і розвинутих економік пізніше цього року, попередив МВФ.

«Нещодавнє різке зростання міжнародних цін на продовольство вже повільно почало впливати на внутрішні споживчі ціни в деяких регіонах, оскільки роздрібні продавці, не в змозі покрити зростання витрат, змушені підвищувати ціни», - йдеться в повідомленні.

Читайте також: ЄС розкрив побічні ефекти схвалених вакцин проти коронавірусу

За рік пандемії коронавірусу ціни на продукти в світі зросли. Зростання споживчих цін на продукти харчування є як локальною, так і глобальною проблемою.

В Індії зростають ціни на масло, а в Лівані – на хліб. В Аргентині, яка споживає багато м’яса, вартість деяких м’ясних продуктів збільшилася вдвічі, а споживання яловичини впало.

Все відбувається нерівномірно, але аналітики кажуть, що підвищення цін на продукти харчування не завжди є поганою новиною. Однак коли непропорційно зростаючі витрати на їжу переплітаються з іншими економічними та соціальними факторами, результати важко спрогнозувати.