Українська битва проти Росії споживає боєприпаси безпрецедентними темпами. Українська армія використовує більше 5 тисяч артилерійських снарядів щодня. Це дорівнює замовленню невеликої європейської країни на рік в мирні часи.
Великий перехід на «воєнні рейки» створює кризу ланцюгів забезпечення в Європі в той час, як виробники озброєнь намагаються наростити виробництво, щоб поповнити національні запаси і забезпечити поставки в Україну, - пише Financial Times. З початку вторгнення Росії минув майже рік. І темпи попиту на боєприпаси і вибухові засоби перетворилися на випробування для можливостей європейського промислового виробництва в гонці переозброєння.
«Це війна промислових можливостей», - сказав виданню виконавчий директор норвезької компанії Nammo Мортен Брандзег. Його компанія займається виробництвом боєприпасів і ПЗРК.
За його підрахунками, Україна щодня використовує 5-6 тисяч артилерійських снарядів, що приблизно дорівнювало річному замовленню невеликої європейської країни до початку російської агресії. Тиск на виробників не зменшився через проблеми в ланцюгах забезпечення, які з’явилися після пандемії коронавірусу, а також через дефіцит виробничих потужностей і критично важливих матеріалів, необхідних для виробництва деяких вибухових речовин. Все це заважає зусиллям, націленим наростити виробництво.
За словами Брандзега, попит на деякі компоненти дуже високий. Тому термін їхньої доставки зріс з кількох місяців до років. Це змушує шукати інші джерела матеріалів: від хімікатів для вибухівки до металів і пластиків для запалів і артилерійських гільз. Більшість компаній збільшили кількість виробничих змін перед отриманням очікуваних замовлень від урядів. Вони наймають більше людей, хоча це ще один виклик після пандемії.
Ів Трессак - заступник виконавчого директора в компанії Eurenco, яка займається виробництвом вибухових речовин військового призначення - сказав, що його компанія намагається збільшити виробничі можливості, щоб задовольнити високий попит з боку клієнтів, серед яких німецький виробник зброї Rheinmetall і британський BAE Systems.
«Ми зараз працюємо над розширенням, щоб задовольнити попит клієнтів. Це виклик, але ми працюємо над цим», - сказав він.
Одна з проблем - це знайти джерело азотної кислоти, яку Eurenco використовує в невеликих кількостях при виробництві вибухівки. Однак, ця ж кислота - важливий компонент у виробництві мінеральних добрив. У Європі виробництво добрив скоротилося через надто високі ціни на енергоносії. Тому, за словами Трессака, кислоту доводиться шукати в інших постачальників.
Найбільший оборонний підрядник Німеччини Rheinmetall оголосив минулого місяця, що збудує новий завод з виробництва вибухівки в Угорщини. Це буде спільний проект з урядом, покликаний вирішити проблему з дефіцитом. Вибухівка з нового заводу піде на виробництво артилерійських снарядів, а також танкових снарядів і боєприпасів для інших гармат. Rheinmetall також запустила закриті раніше лінії з виробництва боєприпасів і закупила «великі запаси важливих матеріалів». Виконавчий директор британської компанії Chemring Мік Орд розповів, що деякі клієнти звернулися з питанням, чи можна «збільшити виробництво деяких матеріалів на 100-200%».
«Багато проблем з ланцюгами поставок після пандемії починають зменшуватися. Більшою проблемою є те, що наші потужності були налаштовані відповідно до попиту наших клієнтів. І галузь в широкому сенсі керувалася цим принципом, згідно з яким потужності відповідають попиту», - розповів Орд.
Він пояснив, що різке збільшення виробництва вимагає часу і інвестицій у нові заводи.
«Це досить капіталомісткі проекти, на будівництво, оцінку і запуск потрібно кілька років. Це не той тип ланцюгів поставок, де можна просто натиснути кнопку і все», - сказав він.
Британська компанія Denroy займається виробництвом гільз і інших компонентів для оборонних компаній. Останнім часом вона отримала вигоду від передзамовлень на деякі матеріали. За словами виконавчого директора компанії Кевіна МакНамі, проблема «не так в наших можливостях, як в тому, що доставка деяких матеріалів займає багато часу. Може минути шість місяців у випадку деяких речовин».
«Компанії можуть випускати партію один чи два рази на рік. Тож якщо ви упустите цю партію, вам доведеться почекати», - пояснив МакНамі.
Криза змусила компанії більш тісно співпрацювати зі своїми постачальниками, а також з іншими гравцями вниз по ланцюгу забезпечення. Кілька директорів сказали, що витрачають тепер багато часу щодня, щоб переконатися, що окремі постачальники зможуть вчасно виконати замовлення.
Велика потреба у інвестиціях вимагає також, щоб уряди переглянули те, як вони проводять закупівлі. Директори кажуть, що їм потрібні більш довгострокові контракти. Компанія Nammo, якою спільно володіють уряди Норвегії і Фінляндії, зазвичай отримує річні контракти від своїх державних замовників. Компанія почала інвестувати у виробничі потужності на початку року і змогла задовольнити потреби своїх клієнтів.
Разом з тим, Брандзег сказав, що масштаби інвестування створили «великий тиск на фінанси, здавалося б, здорової оборонної компанії». В 2022 році інвестиції для компанії були «втричі більшими, ніж за весь рік до того». Брандзег додав, що оборонній промисловості потрібні довші і багаторівневі контракти, щоб «можна було витримати це інвестиційне навантаження».
У Великій Британії BAE Systems веде переговори з Міноборони країни про збільшення щомісячного виробництва декількох видів боєприпасів. Компанія - головний постачальник Збройних сил Великої Британії.
В січні вона почала виконувати новий контракт на 15 років. Але вона все ще чекає на формальну угоду про покриття додаткового виробництва для України. Програмний директор BAE Systems Лі Смартвайт сказав, що компанія вже збільшила кількість змін на своїх заводах, найняла додаткових тимчасових працівників, щоб не лише виконати наявні нові контракти, а й підготуватися до того, що роботи скоро стане ще більше. На трьох заводах компанії працівники працюють зазвичай в три зміни п’ять днів на тиждень.