Навесні, в розпал російського вторгнення в Україну, мільярдер Міхаіл Фрідман зателефонував Крістіні Квін, яка на той час була тимчасовою повіреною у справах США в країні. Олігарх, який виріс у Львові, але має російський і ізраїльський паспорти, виступив з пропозицією.
Він був готовий пожертвувати частину свого багатства на відбудову України після війни. За це він хотів, щоб США допомогли йому уникнути санкцій, які західні уряди запроваджували проти олігархів, сподіваючись, що це змусить їх відвернутися від Владіміра Путіна. Коли Квін почала ставити запитання про пропозицію Фрідмана, розмова швидко стала напруженою, - розповіли Financial Times люди, поінформовані про деталі обставин.
«Він став дуже емоційним. «Ви хочете забрати у мене мої гроші!»», - розповів співрозмовник видання.
Квін сказала, що розмова закінчена, після чого поклала слухавку. Фрідман написав їй повідомлення з вибаченнями, але відповіді не отримав. Держдепартамент відмовився коментувати «дипломатичні обговорення». Сам олігарх заперечує, що розмовляв з Квін про уникнення санкцій чи пропонував гроші на відбудову України. Відколи Путін наказав почати вторгнення в Україну, десятки російських багатіїв зіштовхнулися з замороженням їхніх банківських рахунків на Заході. Декому довелося відмовитися від часток у західних компаніях і маєтків на узбережжі Середземного моря.
Але війна триває вже шість місяців. І ніщо не говорить про те, що санкції підштовхнули олігархів до організації «палацового перевороту» проти Путіна. Результат виявився іншим. Все більш розлючені на уряди Заходу, російські олігархи шукають спосіб зберегти те, що лишилося від їхнього багатства. В хід йдуть і пропозицію про «відкуп» на зразок тієї, до якої вдався Фрідман. Багато мільярдерів, які колись проводили більшість часу на Заході, тепер змушені повернутися в Росію. Ті, хто був у Москві, тихо змирилися зі скороченням свого статусу в країні, яка воює проти сусідів.
Журналісти Financial Times провели низку інтерв’ю з 7 російськими олігархами, які потрапили під санкції, а також з впливовими банкірами і виконавчими директорами великих компаній, чинними і колишніми чиновниками, їхніми друзями і родичами. Ці бесіди дали зрозуміти, що олігархи проти війни, яку розв’язав Путін. Вони розуміють, що саме вона зруйнувала їхні статки. Але водночас вони зляться на Захід, який, на їхню думку, зробив з російських мільярдерів цапів відбувайлів у подіях, які не під їхнім контролем.
«Щоб влаштувати палацовий переворот і повалити царя, потрібно спочатку бути в палаці. Ніхто з цих людей не там. Як Фрідман повинен вплинути на рішення президента з Великої Британії? І якби Фрідман був навіть у своєму будинку в Москві, він все одно не мав би жодних контактів з президентом. Як він може вплинути на його рішення?» - сказав виданню один з російських бізнесменів із санкційного списку.
21 російський бізнесмен зараз позиваються проти ЄС, намагаючись скасувати санкції, про що свідчать документи Європейського суду в Люксембурзі. В приватних розмовах дехто з них визнає, що цих юридичних зусиль навряд чи вистачить, щоб повернути активи на Заході. Але багато олігархів готові боротися з санкціями до кінця. Зокрема, таку рішучість висловлює діловий партнер Фрідмана - Пьотр Авен. Обоє вони «прославилися» тим, що вели запеклі судові битви на просторі від лондонського Сіті до нафтових родовищ у Сибіру.
«Хлопці справді роздратовані і розчаровані. Вони - енергійні люди і бійці, але вести бій дуже важко», - сказав виданню неназваний російський банкір, знайомий з обома олігархами.
Через лічені місяці після приходу до влади в 2000 році Путін зібрав найбільш впливових багатіїв Росії в Кремлі, щоб пояснити їм нові правила, за якими бізнес буде працювати в країні. Їм дозволили зберегти багатства, часто отримані через сумнівний процес приватизації. Однак, за це мільярдери повинні триматися «на відстані витягнутої руки» від політики.
Перед початком вторгнення в Україну, коли Путін знову зібрав російських олігархів в одній кімнаті, Авен був лише одним з двох членів так званої «семибанкірщини» - групи з семи банкірів, які фінансували передвиборчу кампанію Бориса Єльцина в 1996 році, - хто досі був в Росії. Всіх інших, хто кинув виклик Путіну, вже давно не було. Хтось був у вигнанні, як колишній нафтовий барон Міхаіл Ходарковскій, а хтось - мертвий, як Борис Бєрєзовскій. Тираду Путіна перед бізнесменами, які вишикувалися перед ним в алфавітному порядку, транслювали на телебаченні. Це стало ілюстрацією, на скільки слухняними всі вони стали за два десятиліття Путіна в Кремлі.
З усіх олігархів Фрідман і Авен доклали найбільше зусиль, щоб закріпитися на Заході. Користуючись багатством, нажитим завдяки нафтовому, банківському і телекомунікаційному бізнесам в Росії, вони заснували приватну компанію LetterOne, зареєструвавши її у Лондоні в 2013 році. Це була нова імперія в Європі, яка включала мережу здорового харчування Holland & Barrett, німецьку енергетичну групу Wintershall Dea і іспанську мережу супермаркетів Dia.
Фрідман купив нерухомість за 65 мільйонів фунтів стерлінгів на півночі Лондона і отримав необмежений дозвіл на проживання у Великій Британії. Цей статус він втратив через санкції. Перед початком війни він також також збирався подати заявку на отримання британського громадянства.
Авен, у свою чергу, розмістив свою колекцію сучасного мистецтва вартістю 300 мільйонів фунтів стерлінгів у маєтку в Сурреї. Також йому належить особняк в лондонському районі Сент-Джеймс. Колишній бізнес-партнер Фрідмана сказав, що для олігарха переїзд в Лондон означав вихід на світову арену.
«Фрідман завжди ненавидів Росію. Він терпіти не міг там жити. Він хотів вибратися і переїхати на Захід за першої ж можливості розпочати бізнес там. Хотів бути людиною світу», - розповів співрозмовник видання.
Але санкції США і Великої Британії заморозили частки Фрідмана і Авена у їхніх компаніях і обмежили їхній доступ до фінансів. Хоча напряму санкції проти них у США введені не були. Олігархи вийшли з ради директорів компанії LetterOne, віддавши контроль команді, намагаючись зберегти свої активи.
«Все, що ми будували 30 років, тепер повністю зруйноване. І нам потрібно починати нове життя», - сказав Авен журналістам Financial Times в березні.
Їхній партнер з LetterOne Алєксєй Кузмічьов катався на лижах у Швейцарії, коли ЄС запровадив проти нього санкції у березні. Через це він застряг в альпійській країні і не може повернутися до сім’ї в Франції. Але при цьому повертатися в Росію він теж не хоче, - сказали виданню два джерела. Національне агентство боротьби зі злочинністю Великої Британії провело обшуки вдома в Авена у травні в рамках розслідування про потенційні порушення санкцій. Він перерахував більш ніж 3 мільйони фунтів стерлінгів з британського рахунки на рахунки в Австрії за лічені години до того, як санкції почали діяти. Авен відмовився коментувати ці звинувачення.
Хоч олігарх оскаржує санкції, суд обмежив його щомісячні витрати до 2,5 тисяч фунтів стерлінгів. Хоча в липні суддя пом’якшив замороження одного з його рахунків. Щомісяця Авен витрачає 140 тисяч фунтів стерлінгів. Більшість цих грошей йде на оплату охорони його колекції предметів мистецтва.
З початку вторгнення в Україну олігархи під санкціями, які залишилися за кордоном, постійно отримують дзвінки з Кремля. Їх закликають повернутися в Росію. Про це Financial Times розповіли двоє людей, які отримали такі дзвінки. Багато російських бізнесменів скаржаться, що санкції штовхають їх назад в РФ.
«Частина людей подумала: «Чи потрібно мені все це? Я повертаюся в Москву, де я можу й далі ходити по ресторанах і добре почуватися»», - сказав неназваний російський бізнесмен.
Він додав, що санкції змушують представників еліти ще більше зблизитися з Кремлем, навіть якщо вони хотіли б триматися подалі від нього. Дехто в політичних колах на Заході розділяють цей скепсис.
«В Росії є два типи олігархів. Є олігархи з 1990-х, і ми дуже горді, коли запроваджуємо санкції проти них, відбираючи їхні яхти. Але треба чітко сказати: ці люди мають нульовий вплив на Владіміра Путіна», - сказав колишній посол США в Москві Майкл МакФол.
Він додав, що другий тип олігархів Росії - це «дуже багаті люди, наближені до Путіна. Але вони дуже багаті якраз тому, що наближені до Путіна. Тому у них немає важелів, щоб натиснути на нього і змусити зупинити війну».
Оскільки санкції блокують їхні можливості, олігархи відчувають, що вони пастці. Їм доводиться або змиритися зі своєю долею в Росії, або відкрито виступити проти війни і зіштовхнутися з наслідками.
«Вони кажуть, що бояться, що їх отруять. Але насправді їх непокоїть втрата їхніх грошей і репутації», - сказав неназваний російський бізнесмен, додавши, що олігархи «не знають, що робити і повністю дезорієнтовані».
Коли журналісти запитали російських мільярдерів, чому вони не зробили більше, щоб виступити проти війни, дехто з них вказав на досвід Олега Тінькова. Його змусили продати свою частку в банку «Тинькофф» за заниженою ціною в травні після того, як він засудив Путіна і його «божевільну війну» в Instagram. Після того Тіньков розповідав, що Фрідман зателефонував йому і сказав: «Ти збожеволів. Треба було продати, перш ніж щось говорити». Для деяких олігархів цей інцидент служить попередженням про те, що засудження війни проти України може коштувати їм багатства. Але Тіньков стверджує, що можливість висловитися вільно була для нього більш цінною.
«Я відповів йому: «Міша, мені байдуже. Я так відчуваю. Я не можу мовчати»», - пригадував свою розмову з Фрідманом, який, у свою чергу, назвав російську агресію проти України «трагедією». Однак, він також наголошував, що більш відверта критика поставить під загрозу його працівників у Росії.