Бойові дипломати Пекіну чудово володіють спопеляючою риторикою, коли хочуть принизити і відкинути людей, чиї слова і дії, як вони кажуть, «ображають почуття» 1,4 мільярда людей у Китайській Народній Республіці.
І китайський дипломатичний апарат разом з державними ЗМІ, які слугують агіографічною машиною для режиму, могли зробити саме це з візитом спікера нижньої палати Конгресу Ненсі Пелосі на Тайвань. Але лідер Китаю Си Цзіньпін упустив можливість віддати їм відповідний наказ, - пише в своїй статті голова пекінського бюро Financial Times Том Мітчелл.
Так, Пелосі - спікер Палати представників і друга в черзі чиновників, які в разі потреби можуть замінити 79-річного президента США. Але через кілька місяців це її становище може змінитися, якщо під час середньострокових виборів в Конгрес, які пройдуть в листопаді, успіх буде за республіканцями. Пекін міг применшити значення Пелосі як «кульгавої качки» з Конгресу, яка от-от втратить свою посаду. Вона - союзниця непопулярного президента, яка влаштувала слабеньку «показуху», нагадуючи світу, як колись у 1991 році на площі Тяньаньмень вона розгорнула крихітний банер, протестуючи проти придушення продемократичних демонстрантів на тому ж місці на два роки раніше.
Натомість адміністрація Сі Цзіньпіна вирішила надати ночі, яку Пелосі проведе в Тайбеї, історичного значення, навіть більшого, ніж було у двотижневого неофіційного візиту тогочасного президента Тайваню Лі Денхуея в США у 1995 році. Під час тієї поїздки тайваньський президент, який виступав за незалежність Тайбею, зустрівся з багатьма високопоставленими американцями включно зі спікером Палати представників Ньютом Гінгрічем. Тогочасний лідер КНР Цзян Цземінь відповів аж цілим запуском ракет у водах поблизу Тайваню.
«Роздмуханий» конфлікт вимагає більшої реакції. Тож Сі Цзіньпін стягує тяжке озброєння. Сьогодні китайські винищувачі загравали з серединною лінією, яку жодна зі сторін досі не перетинала. А два авіаносці КНР вийшли з портів нещодавно. Армія Китаю стала надабагато могутнішою, ніж вона була 27 років тому, коли відбулася остання криза в Тайванській протоці. Але чи готова вона випробувати свої можливості у сутичці з найбільш грізним суперником, якщо станеться помилка?
В той же час, коли Си Цзіньпін мріє захопити Тайвань, російське вторгнення в Україну показало, що одній з найбільших армій світу все одно може бути важко побороти значно меншого ворога. І це при тому, що Росію і Україну не розділяє велика вода. Втім, китайський лідер вже давно відкинув переконання своїх попередників в тому, що краще «приховувати свій блиск і чекати слушного часу», поки перевага не буде гарантована. Сі Цзіньпін називав об'єднання КНР з Тайванем «історичною місією і непохитним бажанням Комуністичної партії», яке «не можна передавати з покоління в покоління». Тож політикою щодо Тайваню і цією кризою зокрема лідер Китаю загнав себе в куток.