Індія і Китай публічно висловили застереження Владіміру Путіну щодо його вторгнення в Україну. І це свідчить про зміни у сприйнятті війни в часи, коли Європа і США намагаються скоротити підтримку Кремля на міжнародній арені, - кажуть західні чиновники.
Минулого тижня на саміті Шанхайської організації співробітництва в Узбекистані Індійський прем’єр-міністр Нарендра Моді дорікнув Путіну. Крім того, сам російський президент визнав, що китайський лідер Сі Цзіньпін висловив йому занепокоєння через вторгнення в Україну. І це, на думку чиновників на Заході, ознака того, що Москва стала причиною незручностей.
Про це пише Financial Times, нагадуючи, що ознаки китайського і індійського невдоволення з’явилися через кілька днів після того, як українська армія змусила сили Росії відступити з Харківської області. Коментарі стали «непідробним і чітким сигналом» роздратування, через яке Індія і Китай можуть змінити свою поведінку щодо Росії і Заходу, - сказав виданню неназваний європейський чиновник. Ще один міністр з Європи прокоментував Financial Times, що коментарі лідерів Китаю і Індії були інтерпретовані як «реальна критика».
«Особливо у випадку Моді. Не думаю, що йому подобається це. Було набагато краще зберігати неоднозначність, яка б дозволила дружити з обома сторонами і отримувати від цього користь», - сказав неназваний міністр на умовах анонімності.
Прем’єр-міністр Індії сказав Путіну, що «сьогоднішня ера - це не ера війни». Російський лідер на це відповів: «Ми постараємося зупинити це якомога швидше». При цьому він згадав про «занепокоєння, які ви постійно висловлюєте». Ця розмова відбулася після того, як Путін визнав, що у Сі Цзіньпіна теж були «занепокоєння» щодо війни. Ці розмови на саміті ШОС стали найбільшим публічним визнанням того, що дві найбільші економіки, які не запровадили санкції проти Москви, насправді стривожені війною проти України.
Прес-секретар Ради національної безпеки США Джон Кірбі сказав, що коментарі лише підкреслили те, як Путін «ще більше ізолює себе від міжнародної спільноти».
«Навіть країни, які не виступали проти нього голосно і різко, почали ставити під сумнів його дії в Україні», - сказав Кірбі.
Несхвалення Індії і Китаю потенційно може стати на заваді спробам Путіна поглибити зв’язки з країнами за межами Заходу. Всього за тиждень до саміту ШОС в Самарканді Путін виступив з промовою у Владивостоці, в якій він наголошував, що країни, такі як Китай, здатні компенсувати втрату торгівлі з Європою.
«Це більше, ніж проста зміна партнерів чи орієнтації. Він прагне створення конкуруючих економічних і політичних блоків», - пояснив неназваний дипломат у Москві.
Китай скористався ситуацією, щоб купувати російську сировину з великою знижкою. Однак, ризик запровадження проти нього вторинних санкцій США призвів до того, що китайські компанії відмовилися заповнювати прогалини в оборонному і технологічному секторах Росії, які створили міжнародні обмеження.
«Росіяни очікують більшого від Китаю. Китайським компаніям або сказали утриматися від активності або ж їм потрібен дозвіл високого рівня для цього», - сказав інших дипломат у Москві.
Аналітики також зауважили, що попри чіткі сигнали, ані Сі Цзіньпін, ані Моді не висловилися про Україну прямо і не сказали нічого, що б свідчило про підтримку Києва. Пекін і Нью-Делі нарощували закупки російські енергоносії і продовжували торгувати з Москвою після початку вторгнення 7 місяців тому.
«Заява Моді досягла бажаної мети: послати сигнал Заходу, що він не на боці Путіна», - сказав старший науковий співробітник Центру політичних досліджень в Нью-Делі Сушант Сінгх.
Він також вказав на те, що коментарі Моді не порушували жодних «спірних питань» щодо суверенітету і територіальної цілісності України. Натомість вони стосувалися проблем, пов’язаних з наслідками війни в таких сферах, як продовольча безпека і поставки мінеральних добрив. Разом з тим, західні чиновники інтрепретували занепокоєння Нарендри Моді і Сі Цзіньпіна як виклик для наративу Путіна про те, що західні санкції проти Росії - це нібито головна причина економічних наслідків війни.