Еммануель Макрон, нещодавно переобраний президентом Франції, втратив свою парламентську більшість. Прогнози другого туру виборів, зроблені групою Ipsos показують, що центристський альянс Макрона "Ensemble" отримав лише 230 місць, що набагато менше за необхідні 289 місць. Це означає значне падіння підтримки порівняно з 350 місцями, які Макрон та його союзники отримали у 2017 році у парламенті Франції. Тепер президент має надзвичайно важкий і невизначений другий термін, пише The Economist.
Елізабет Борн, прем'єр-міністр, виглядала цілком здатною отримати місце у Нормандії. Але низка інших близьких союзників Макрона втратила свої місця, у тому числі Річард Ферран, спікер парламенту, та Крістоф Кастанер, його колишній міністр внутрішніх справ. Очікується, що низка міністрів Макрона підуть у відставку, не отримавши довіри з боку виборців.
Навіть у своєму зменшеному стані Ensemble залишиться найбільшою партією у парламенті. Але погані соціологічні показники означають, що група Макрона лише трохи більша, ніж ліворадикальний альянс Жан-Люка Меланшона, Новий народний екологічний та соціальний союз (NUPES). 70-річний колишній троцькіст Меланшон зшив групу для цих виборів, поглинувши соціалістів, комуністів та зелених. Заручившись підтримкою виборців, які прагнули накласти як санкції на Макрона, так і обмежити його повноваження, NUPES, схоже, отримає 149 місць.
Меланшон провів кампанію під гаслом: "Меланшон, прем'єр-міністр". Ще до голосування Макрон виключав це. Але NUPES не лише замінять правоцентристських республіканців як основну парламентську опозицію; тепер вона буде серйозною парламентською силою, яка прагнутиме заблокувати будь-яку законодавчу ініціативу, яка їй не сподобається. Результат Меланшона – переворот для французьких лівих, які протягом багатьох років страждають від внутрішніх сварок. Цього разу різні ліві партії відклали убік свої численні політичні розбіжності з таких питань, як Європа чи ядерна енергетика, щоб створити протидію Макрону.
Найбільшим сюрпризом вечора став результат Марін Ле Пен. Націонал-популістська партія досягла свого кращого результату за всю історію, виглядаючи добре для того, щоб отримати величезні 85 місць, що у десять разів більше, ніж вісім, які вона отримала у 2017 році, і навіть більше, ніж у республіканців. NUPES – коаліція; Національне об'єднання, ймовірно, буде більшою парламентською силою, ніж будь-яка зі складових його партій. Це підтверджує трансформацію французької партійної політики у три блоки: центр, у якому домінує Макрон; ліві радикали та праві націоналісти.
Результат – серйозний та разючий удар для президента Франції. Перш ніж вирушити минулого тижня в тур Східною Європою, включаючи Україну, Макрон закликав виборців дати йому "тверду більшість", щоб забезпечити стабільність у цей невизначений час. Але виборці, здавалося, були налаштовані обмежити здатність президента робити те, що він хоче, і змусити його керувати по-іншому та враховувати інші політичні погляди.
Перед Макроном тепер стоїть складний вибір перед другим терміном, зокрема питання, чи замінити свого нового прем'єр-міністра. Одним із варіантів для президента буде спроба правити з урядом меншості, як це зробив Мішель Рокар, колишній прем'єр-міністр, за Франсуа Міттерана у 1988-1991 роках. Проте Рокар 28 разів використав конституційне становище, відоме як 49-3, що дозволяло йому у багатьох випадках фактично оминати парламент. Правила, що регулюють цю норму, стали набагато суворішими: крім законодавства про бюджет вона може бути використана лише один раз під час кожного засідання парламенту. Натомість Макрону потрібно буде значно покладатися на спеціальну підтримку з боку інших депутатів, якщо він зможе її знайти.
Альтернативою президенту може бути спроба сформувати коаліцію з усіма політичними компромісами, що з цього випливають. Разом із республіканцями та їхніми правоцентристськими соратниками, які, за оцінками, здобули близько 78 місць, він теоретично отримав би більшість. Проте, перед другим туром вони відмовилися закликати своїх прихильників підтримати кандидатів Макрона у боротьбі проти кандидатів Меланшона.
Жоден з варіантів не призведе до стабільного уряду чи розумної політики. Макрону, можливо, доведеться викинути або переробити деякі зі своїх обіцянок, зокрема план підвищення пенсійного віку з 62 до 64 або 65 років. Ентузіазм, з яким виборці підтримали Меланшона, який пообіцяв знизити пенсійний вік до 60, дає натяк на громадську думку про план Макрона. Через протести жовтих жилетів, COVID-19, вторгнення Росії в Україну та пов'язаного з цим сплеску інфляції 44-річний президент мав бурхливий перший термін. Його другий, ймовірно, буде ще бурхливішим.
Раніше повідомлялося про те, що на Макрона чекає жорстка боротьба за контроль над парламентом, тепер йому буде складно продовжувати реформи у Франції.