Після низки агресивних заяв та погроз вже немає сумнівів у тому, що президент РФ Владімір Путін вдається до шантажу «на високих ставках». Після стягнення військових до кордонів України, Кремль висунув ультиматум, фактично закликаючи країни Заходу погодитися на те, що означає переписування геополітичного порядку у Європі на умовах Москви, пише Financial Times.
Те, як будуть діяти європейські лідери і президент США Джо Байден матиме глибокі наслідки для безпеки Європи та відносин з такими державами, як Китай.
Москва представила власні проекти договорів із США і НАТО, які виходять за рамки попередніх вимог щодо гарантій «нерозширення альянсу». Згідно з планами Росії, країни НАТО повинні отримати згоду Москви на розміщення військ у колишніх комуністичних країнах, які приєдналися до альянсу після 1997 року. НАТО також зіштовхнеться з обмеженнями щодо військових навчань і діяльності в Центральній та Східній Європі.
Кремль розуміє, що Вашингтон і НАТО не можуть погодитися з багатьма його вимогами. Чи є ці пропозиції просто «переговорною позицією» чи приводом для Путіна почати військові дії? Російський президент може бути готовий використовувати поетапну ескалацію, щоб підштовхнути західні країни до поступок.
Путін відчуває момент слабкості Заходу з новим урядом Німеччини, президентськими виборами у Франції та Вашингтоном, який змінив частину своєї дипломатії щодо України, зокрема, скасувавши санкції проти газопроводу «Північний потік-2».
Є тривожні ознаки того, що Путін намагається «заманити Київ у пастку». Путін стверджує, що Україна планує наступ, аби повернути контроль над Донбасом.
Подвійна стратегія, започаткована президентом США Джо Байденом на його саміті з Путіним, має сенс. Але вона вимагає єдності цілей і обміну повідомленнями з європейськими союзниками. Один із напрямків полягає в тому, щоб максимально підвищити ціну агресії для РФ, продемонструвавши Кремлю, що Захід застосує справді болісні економічні санкції проти Росії та надасть Україні додаткові оборонні засоби.
Широкомасштабна війна проти країни-сусіда тягне за собою величезні внутрішні ризики для РФ, незважаючи на ворожість, яку російські пропагандистські державні ЗМІ розгорнули проти українського уряду. Попередження про нові фінансові або енергетичні санкції впливають на розрахунки російського президента.
Другий напрямок — це переговори щодо «гарантій безпеки». Західні країни повинні чітко продемонструвати, що вони поважатимуть демократичні норми 21-го століття, а європейські нації мають право обирати власний шлях. Не може бути повернення до сфер впливу, яких фактично вимагає Москва. Незаконна анексія Криму Росією та війна на Донбасі мають бути частиною переговорів. Але, щоб отримати місце за столом переговорів, Путіну слід спершу «відкласти зброю» — і вжити заходів для деескалації напруги навколо України. Президент Росії намагається демонструвати ілюзію сили. Попереду складна дипломатія, резюмує видання.
Про те, як не допустити ігнорування західними партнерами інтересів України, які інструменти дипломатично-психологічного впливу задіяти, щоб захистити безпекові інтереси нашої країни та надати їй статус учасника торгів з важливих для неї питань, читайте у статті Олександра Самарського " Як зберегти Україну під час торгів Путіна із Байденом".