28 січня Атлантична рада (Atlantic Council) опублікувала «Довшу телеграму: до нової американської стратегії щодо Китаю» анонімного авторства, про якого відомо тільки те, це колишній високопоставлений урядовий чиновник. Документ складений за зразком знаменитої "Довгої телеграми" колишнього американського дипломата Джорджа Кеннана на зорі Холодної війни. Як кажуть у самій Атлантичній раді, документ викладає всеосяжну стратегію вирішення єдиного виклику, який Китай сьогодні ставить перед США та демократичним світом. Надзвичайний та Повноважний Посол Олег Шамшур у статті пише, що остаточний зміст ухвалених у Вашингтоні рішень матиме суттєві наслідки – прямі й опосередковані - для світової політики, і Україна не буде виключенням.
Тому пропозиції, які вносяться учасниками дебатів, заслуговують на увагу української влади, каже він.
Одним із принципів нової стратегії щодо Китаю анонімний автор вважає таке: «Сполучені Штати повинні відновити баланс у своїх відносинах з Росією, незалежно від того, чи це їм до вподоби».
"Задля цього США мають бути готовими зробити «деякі поступки» на користь Росії. Які саме, автор не уточнює, але за орієнтир може слугувати його переконання, що нібито «багато чого було втрачено з того часу, коли американські та західні санкції було вперше застосовано проти Москви після російського вторгнення до Криму та Донецька 2014 року»”, - пише Шамшур.
Він наголошує, що подібна аргументація заслуговує на увагу саме тому, що вона є доволі поширеною.
“Я чув її від деяких американських і (частіше) європейських політиків та експертів, які позиціонували себе як прагматики у міжнародних відносинах. Звучало це приблизно так: «Нам не подобаються Путін і російська агресивність, але віддавати Росію в китайські обійми було б величезною геостратегічною помилкою, тому вам (тобто Україні) треба змиритися з вимогами «реальної політики» та погодитися бодай на частину російських вимог», - додає колишній посол України в США.
Звичайно, продовжує Шамшур, можна залишити поза рамками питання моральності, поваги до прав людини та норм цивілізованих міждержавних відносин.
“Утім, навряд чи можна ставитися до них, як гість на фуршетному прийомі до наїдків: брати тільки те, що подобається, і тільки тоді, коли є апетит, або, як анонімний автор, закликати до поступок авторитарному, агресивному режиму та обстоювати необхідність захисту міжнародного порядку, що базується на ліберальних засадах і демократичних цінностях. Пазл явно не складається” - пише дипломат.
Шамшура дивує, коли розумні, інтелектуально розвинені люди, нерідко з великим політичним або дипломатичним досвідом, демонструють таке нерозуміння або бажання не розуміти modus operandi російського керівництва, згідно з яким компроміс трактується як поступка, тобто вияв слабкості, який має бути використаний проти суперника.
“Ніколи поступки, зроблені Росії під примусом або через хибний розрахунок, не спонукали її до більш відповідальної та менш агресивної поведінки, тим більше вони не можуть стати стимулом до допомоги тому, кого вона має за «слабака», — ні в Сирії, ні в Лівії, ні у відносинах із Китаєм”, - наголошує експосол в США.
У розділі «Довша телеграма» становить майже ідеальний приклад «забаганок», відірваних від реальності, каже Шамшур.
“Автор цілком слушно пише про «значні сфери постійної напруги» у російсько-китайських відносинах і про вірогідність наміру Росії скористатися новою спробою Вашингтона перезавантажити відносини з нею, аби підвищити свої ставки у політичній грі із США та Китаєм, але чомусь упевнений, що цілком можливо перетягнути Росію на свій бік через поступки та роз’яснювальну роботу серед російського загалу (останнє, втім, може бути корисним). Історія — від Ялти до обамівського перезавантаження — не дає підстав для оптимізму тим, хто намагається домовитися з Москвою не з позиції сильного і послідовного опонента”, - каже дипломат.
Попри помітний інтерес, який викликала в США «Довша телеграма» та ідеї її анонімного автора, показово, що деякі експерти охарактеризували її російський сегмент як «нісенітницю», - продовжує він.
“Залишимо епітети за американцями. Для нас принципово важливо, щоби будь-які спроби розв’язати ту чи іншу міжнародну проблему не здійснювалися коштом національних інтересів України. Багато в чому це залежить від нас і нашого вміння бути ефективним, настійливим і добре обізнаним гравцем на шахівниці сучасних міжнародних відносин”, - резюмує Шамшур.
Зазначимо, що з моменту його публікації документ викликав енергійні дебати у всьому світі від Індії й Пакистану до Великої Британії й Сінгапуру. В Атлантичній раді кажуть, що така глобальна дискусія - обмін великими ідеями й сміливими пропозиціями щодо стратегії. Сьогодні жодне питання не є актуальнішим за питання про те, що США та їх союзники мають робити з Китаєм.
У самому Китаї, документ викликав різку критику з боку Міністерства закордонних справ і державної газети Global Times.
Китай остаточно закріпився у зовнішньополітичних пріоритетах США, а дискусія щодо найбільш ефективної політики на китайському напрямку набирає обертів. Китай обіймав чільне місце у промові Джо Байдена в Пентагоні, де він у середу повідомив про створення у Міністерстві оборони робочої групи з огляду стратегії національної безпеки щодо Китаю та наголосив на намірі своєї адміністрації «забезпечити, щоби народ Америки виграв це змагання заради майбутнього».
«Нам необхідно протистояти зростаючим викликам, які ставить Китай, щоб зберегти мир і захистити наші інтереси в Індо-Тихоокеанському регіоні та в усьому світі», - сказав Байден під час виступу в Пентагоні.
Детальніше про заклик до нової американської адміністрації «відновити баланс у відносинах з Росією», на який варто звернути увагу в Україні, читайте у статті Олега Шамшура "«Довша телеграма» щодо Китаю".