UA / RU
Підтримати ZN.ua

Дезінформація стала реальною загрозою для існування демократії — The Guardian

Демократичні країни повинні розпочати рішучу боротьбу зі згубним впливом фальшивих новин.

Авторитаризм ризикує стати новою нормою у світі. Крім того, демократія веде боротьбу з дезінформацією та фальшивими новинами. Щоб вижити, демократичним цінностям потрібна правда. Штурм Капітолію у Вашингтоні 6 січня показав, що може статися, коли люди стають жертвами згубного впливу дезінформації, пише британська газета The Guardian.

Щоб процвітати, демократія потребує такого виду публічної сфери, в якій громадяни та політики енергійно сперечаються на основі спільних фактів, а не на основі викривленої інформації. Відновлення такої публічної сфери є центральним завданням на шляху до відновлення ліберальної демократії. Це можна назвати справжніми «бойовими діями».

Основна ідея приходить із самого початку демократії, 2500 років тому. Громадяни стародавніх Афін збиралися на відкритому дискусійному місці, відомому як "громадська площа" і будь-який громадянин міг піднятися на кам’яну платформу, щоб озвучити свою думку. Після того, як факти та аргументи були представлені та обговорені, ключові питання ставилися ​​на «голосування». Саме завдяки цьому процесу обговорення стародавні афіняни і врятували першу в світі демократію.

Безперечно, стародавні Афіни ніколи не відповідали власному революційному ідеалу рівної свободи слова для суспільного блага, навіть без фейкових новин та Facebook. Але більшість демократій за останні роки значно віддалилися від «афінського ідеалу».

Для вирішення цієї проблеми потрібна стратегія з двома аспектами. По-перше, окремі демократії повинні вирішити конкретні проблеми власного національного інформаційного середовища. У Польщі, де державні ЗМІ опинилися під впливом правлячої популістської партії, зараз надзвичайно важливо захищати незалежні засоби масової інформації.

У США вистачає різноманітних, безкоштовних, приватних ЗМІ, включаючи одні з найкращих у світі. Проблема полягає в тому, що американці в основному розділились на два медіасвіти - з різними телевізійними каналами, радіостанціями, каналами YouTube, сторінками Facebook та стрічками Twitter, які дають їм дві різні і несумісні версії реальності.

Проте жодна країна окремо не зможе взяти під свій контроль приватні «наддержави» цифрового світу - Facebook, Google, Amazon, Twitter, Apple, Netflix. Саме тому важливими стають скоординовані дії критичної маси демократій, починаючи з США та країн Європейського Союзу.

Окрім Китаю, США є провідним світовим законодавцем у галузі цифрових технологій, тоді як ЄС – займає лідерство у питанні регулювання. Саме тому співпраця між ЄС та США у питанні регулювання цифрового світу стане успішною комбінацією ринкової та регуляторної влади, яка зможе тримати під відносним контролем технологічних гігантів.

Соціальні мережі дедалі частіше виконують роль ЗМІ, адже багато людей орієнтуються на новини, які публікуються в соцмережах. Але алгоритм рекомендацій у соціальних медіа може бути досить суперечливим. Для прикладу, у внутрішньому звіті за 2016 рік Facebook сам виявив, що 64% ​​тих, хто приєднався до однієї екстремістської групи на платформі, зробили це лише тому, що алгоритм компанії рекомендував їм це. Компанія пообіцяла вирішити цю проблему, але чи дійсно це можна виправити?

Для того, щоб вижити, демократії потрібен процес, очолюваний США та ЄС, який буде регулювати вплив технологічних гігантів. Деякі питання, наприклад, внесення змін до Закону про порядок у зв'язку з комунікаціями, щоб зробити платформи безпосередньо відповідальними за обмеження шкідливого вмісту, залежатиме від нового Конгресу США. Інші, такі як розрив монопольних чи майже монопольних структур, потребуватимуть стратегічного поєднання конкурентної політики ЄС та нового антимонопольного законодавства США. Для модерації вмісту слід спиратися на гібридну модель регулювання.

В ідеалі це питання має обговорюватися на «саміті демократій», запланованому президентом США Джо Байденом. Звичайно, 80 різних країн не зможуть прийняти єдині спільні заходи. Але в певних принципах та основних підходах повинна бути узгодженість, інакше надмірно вільний Інтернет може призвести до ще більш негативних наслідків для демократії, однак і надмірний контроль може теж стати ознакою авторитаризму, тому необхідно знайти баланс, резюмує видання.

Читайте також: Freedom House: в усьому світі демократія постраждала через пандемію COVID-19

Від державного перевороту в М’янмі до автократичних режимів у Китаї та Росії  - все це стає свідченням того, що західні демократичні цінності наразі перебувають під загрозою. Авторитаризм у світі ризикує стати новою нормою, якщо з ним не боротися.