Одним із найважливіших уроків пандемії коронавірусу є те, наскільки нерівномірними стали її наслідки. Для того, щоб простежити та проаналізувати поведінку людини в критичних ситуаціях, не потрібно проводити глобальний експеримент, достатньо просто поглянути на людей під час пандемії. У деяких людей COVID-19 не викликає навіть симптомів хвороби, тоді як в інших призводить до летальних випадків. COVID-19 протиставляє здорових проти тих, хто має супровідні хронічні хвороби, а молодь - проти людей похилого віку. Інфекційні хвороби можуть зв’язати людей або роз’єднати. Країни з низьким рівнем доходу це занадто добре знають, багато жителів таких країн зіштовхуються з численними спалахами інфекційних захворювань щороку. Тоді як багатші держави дізнаються про те, що вірус атакує не просто людський організм: він стає відображенням національних слабкостей і руйнує суспільство та економіку, пише британська газета The Guardian.
У всьому світі пандемія стала початком викривлених «голодних ігор», де країни «змагалися» за показниками смертності, намагаючись врятувати свою економіку та впоратися з послідовними хвилями хвороби. У лютому та березні уряди «полювали» на обмежені запаси засобів індивідуального захисту та препарати, які могли допомогти лікувати коронавірус. На Всесвітній асамблеї охорони здоров’я в травні уряди зобов’язались обмінюватися науково-дослідною інформацією та колективно працювати над вирішенням проблеми COVID-19. Але коли країни зіштовхнулися з жорсткими рішеннями щодо розподілу ресурсів, їхні обіцянки про співпрацю провалилися.
Пандемія була випробуванням для інтересів як окремих людей, так і цілих націй. Одним із ключових питань було те, які обов’язки мають багатші держави перед біднішими країнами, особливо щодо забезпечення рівномірного розподілу вакцини. Раніше цього року 171 країна пообіцяла взяти участь в ініціативі Covax, яка спрямована на підтримку справедливого розподілу двох млрд доз вакцини до кінця 2021 року. Але коли перша вакцина від Pfizer та BioNTech виявилася успішною, багатші країни викупили понад 80% доз.
Аналіз, проведений Oxfam, показав, що навіть якщо всі п’ять найбільш відомих кандидатів на вакцину досягнуть успіху, доз для більшості людей світу буде недостатньо аж до 2022 року. Так було завжди: хто має можливості заплатити, той і отримує привілеї. Всесвітня організація охорони здоров’я активно намагалася застерегти від націоналістичного підходу у розподілі вакцини, але врешті-решт слова та обіцянки нічого не означають, якщо вони не несуть дій. Зараз «ініціативу» на себе взяли гроші та впливовість.
Питання про егоїзм можна поставити і щодо самосвідомості кожної людини окремо. Яку відповідальність несе кожен перед своїми громадами? Пандемія розділила сім'ї, друзів та сусідів щодо того, чи варто дотримуватися обмежень для стримування хвороби.
Сім'ї розділилися з приводу питання святкування Різдва та Нового року: чи доцільно приймати велику кількість гостей, чи варто відкласти святкування до весни чи літа, коли ситуація дещо стабілізується або ж розпочнеться програма вакцинації.
Багато разів вірус змушував людей вирішувати, наскільки кожен готовий ризикувати, як собою, так і своїми близькими. Порівнюючи людське Я до і після епохи коронавірусу, можливо, не варто говорити, що пандемія змінила людей. Швидше за все, вона просто показала те, ким вони є насправді.
Попри весь негатив, у 2020 році було багато яскравих моментів безкорисливості. Багато людей приносили величезні особисті жертви, медичні працівники піддавали своє життя ризику, лікуючи пацієнтів з коронавірусом. Саме через свою професію медичні працівники в сім разів частіше отримують важкий перебіг COVID-19, ніж представники інших професій. А водії автобусів, охоронці, працівники соціальних служб, прибиральники, працівники продуктових магазинів та вчителі ставили потреби суспільства вище власного здоров'я та добробуту.
З іншого боку, пандемія коронавірусу стала причиною загострення нерівності та несправедливості. Частіше за все летальні випадки коронавірусу в глобальному масштабі спостерігалися серед бідних людей та представників етнічних меншин, що вказує на роль соціальної нерівності.
Моральне оздоровлення людства після епохи пандемії має бути зосереджене на побудові більш рівного, стійкого суспільства, де люди у всіх частинах світу мають доступ до захисту від хвороби, резюмує видання.
Нагадаємо, сьогодні в країнах Європейського Союзу розпочинається масова вакцинація від COVID-19. Аналогічні кампанії цього місяця також стартували у Великій Британії, Канаді, США, Росії та інших країнах. Однак у ВООЗ попереджали, що сама лише вакцинація не зможе зупинити пандемію - у боротьбі з коронавірусом потрібне «підкріплення».
Вперше спалах коронавірусу у китайському місті Ухань був зафіксований 12 грудня. Вчені повідомили, що джерело захворювання знаходився на місцевому ринку морепродуктів. Першими про випадки захворювання за межами Китаю заявили влади Японії, Таїланду та Південної Кореї.
30 січня Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила міжнародну надзвичайну ситуацію через коронавірус, а вже 11 березня - пандемію.