Пандемія коронавірусу неабияк змінила життя людей та їхні звички. Крім того, вона дала можливість сповільнитися і відчути інший темп життя, що стало для багатьох відпочинком від перевантаженого та напруженого «графіку». Дехто зрозумів, що вільний час та відпочинок – це необхідна річ для досягнення емоційного спокою. Багато людей навіть відчували полегшення через те, що вони «нічого не робили», пише CNN.
У Нідерландах є слово, яке описує такий досвід — niksen, що у вільному перекладі означає «нічого не робити». Коли польська письменниця Ольга Мекінг, яка проживає в Нідерландах, відкрила цю концепцію, то і сама вирішила опанувати таке «мистецтво».
Виявляється, що нічого не робити — важко. Ймовірно, головний плюс такої практики - це те, що це «найдешевша» методика для покращення емоційного стану та здоров’я, яку тільки можна уявити. Мекінг поділилася секретами niksen.
Як нічого не робити?
«Моєю метою було спробувати зрозуміти, що таке нічого не робити і чим це відрізняється від роботи. Але все виявилося важче, ніж очікувалося. Насправді, проводячи дослідження, я намагалася знайти щось про niksen. Замість цього я просто натрапляла на такі слова, як «нудьга», «лінь» чи «неробство», - каже Мекінг.
«Niksen — це дійсно нічого не робити: не переглядати Facebook, не дивитися серіал, не сидіти на дивані чи в кафе, не дивитися у вікно. Це також означає нічого не робити без мети. Дуже часто ми робимо щось, бо очікуємо певного результату. Ми бігаємо, тому що хочемо схуднути чи підготуватися до марафону, а не просто тому, що це приємно. Я вважаю, що ми втратили здатність отримувати задоволення або робити щось просто так», - додає письменниця.
Щоб досягнути niksen, потрібно прописувати це в графіку, або ж просто нічого не планувати?
«Якщо ви людина, яка любить усе планувати, зробіть це. Голландці також планують свій час», - каже письменниця.
Експерт з продуктивності Лаура Вандеркам радить залишити кілька порожніх місць у своєму графіку — на обід, перерву, прогулянку чи niksen.
«Якщо ви людина, що просто пливе за течією, то ви зможете практикувати niksen щоразу, коли отримаєте таку можливість. Для прикладу, я роблю це, коли стою в черзі, їду в громадському транспорті або просто сиджу в парку», - додає Вандеркам.
Наразі суспільство одержиме продуктивністю, тому слова «нічого не робити» багатьох лякають. Але niksen насправді може підвищити продуктивність.
«Ми розуміємо, що наш організм час від часу має відпочивати. Але чомусь очікуємо, що наш мозок працюватиме без пауз, а це погано. Тому що мозок втомлюється, і час, витрачений на роботу, буде втрачено даремно. Потрібно відпочивати, особливо важливо іноді просто «нічого не робити». Так, це означає паузу в роботі. Але це також дозволить нам збільшити продуктивність та покращити якість роботи», - вважає Мекінг.
«Мережа пасивного режиму роботи мозку — це спеціальна нейронна мережа, яка активується лише тоді, коли ми нічого не робимо. Коли ми виконуємо певне завдання, наш мозок виділяє енергію на сфери, відповідальні за виконання цього завдання. Але коли ми нічого не робимо, активізується абсолютно інша, більш досконала мережа, яка з'єднує різні області мозку. Дослідники вважають, що саме тому до нас часто приходять найкращі ідеї не тоді, коли ми зосереджені на вирішенні проблеми, а коли робимо щось зовсім не пов’язане з проблемою, наприклад, приймаємо душ чи ванну, або йдемо на прогулянку», - каже письменниця.
Але залежність суспільства від технологій означає, що люди ніколи не можуть «нічого не робити».
«Технології принесли багато користі, але вони також проникають у наше життя - ми постійно «на зв’язку» в будь-який час дня і ночі, у вільний час», - додає авторка.
Багато людей використовують спеціальні додатки, щоб підрахувати та обмежити час, протягом якого вони користуються смартфонами, але інший варіант — адаптувати своє середовище так, щоб у вас було куди покласти телефон, аби він не був постійно поруч із вами. Або можна обмежити кількість програм чи профілів у соціальних мережах.
Крім того, важливо боротися з почуттям «провини», коли ви «нічого не робите».
Експерт з продуктивності Кріс Бейлі стверджує, що ми відчуваємо провину, коли наші дії не відповідають нашим цінностям. На його думку, рішення цієї проблеми може полягати в тому, щоб навчитися цінувати свій вільний час.
Багатьом людям дуже важко «нічого не робити», оскільки вони залежні від надмірного планування.
«Щодо людей існує великий парадокс. Для того, щоб вижити, нашим предкам доводилося важко працювати — полювання, приготування їжі, виготовлення знарядь праці… Але в той же час люди — дуже лінивий вид: якщо їх змусити вибрати між тим, піднятися сходами чи ліфтом, більшість виберуть ліфт. І це пов’язано з економією енергії. Ми, як правило, не хочемо працювати, якщо не повинні. Але суспільні очікування в поєднанні з сучасною економікою та технологіями створили відчуття, що ми маємо працювати постійно», - зазначає психолог.
«Ідея niksen не полягає в тому, щоб покинути все, що у вас є, і поїхати жити в пустелю. Насичене життя може приносити щастя та бути наповненим значущими моментами з друзями, сім’єю, роботою і, можливо, хобі. Без сумніву, деякі моменти просто вимагають наполегливої роботи. Коли ви маєте справу з надзвичайною ситуацією, ви не можете нічого не робити. Звичайно, будуть ситуації, коли ви будете завантажені, але також повинні бути моменти, коли у вас є час відпочити, почитати книгу або просто нічого не робити, адже це важливо для збереження стабільного емоційного стану та добробуту», - вважає письменниця.
Нова загадка сучасного життя полягає в тому, що багато людей відчувають дефіцит вільного часу, навіть якщо працюють менше. У 19 столітті профспілки виступали за «вісім робочих годин, вісім годин на відпочинок і вісім годин на дозвілля». У 20 столітті їм вдалося досягнути скорочення робочого часу. Але що сталося з усім тим вільним часом, який отримали люди? Чому ж його досі не вистачає? Це не проблема сприйняття: у людей дійсно стало менше вільного часу, пише Financial Times.