За день до того, як посольство США в Москві оголосило публічне попередження про можливий напад екстремістів на російський концертний майданчик, місцеве відділення ЦРУ передало російським чиновникам приватне попередження, в якому містилася щонайменше одна додаткова деталь — у змові бере участь відгалуження "Ісламської держави", відоме як ІДІЛ-Х. Американська розвідка уважно стежила за цим угрупованням і вважала загрозу реальною. Однак уже за кілька днів Владімір Путін презирливо відгукнувся про попередження, назвавши його "відвертим шантажем" і спробами "залякати й дестабілізувати наше суспільство".
Ще більш помітною прогалиною в системі безпеки стало те, що за кілька днів до масового вбивства російська служба безпеки визнала загрозу, що походить від філії ІДІЛ в Афганістані під назвою "Ісламська держава — провінція Хорасан" або ІДІЛ-Х. Згідно з інформацією, отриманою лондонською дослідницькою організацією The Dossier Center і вивченою газетою The New York Times, внутрішні доповіді російської розвідки, які, швидше за все, поширювали на найвищому урядовому рівні, попереджали про підвищену ймовірність нападу на Росію з боку етнічних таджиків, радикально налаштованих до ІДІЛ-Х.
Росія ідентифікувала чотирьох чоловіків, підозрюваних у скоєнні нападу, як вихідців із Таджикистану. Тепер Путін і його лейтенанти вказують пальцем на Україну, намагаючись відвернути увагу від питання, яке було б у центрі уваги в будь-якій країні з незалежними ЗМІ та відкритими дебатами в політиці, — як величезний російський розвідувальний і правоохоронний апарат, попри серйозні попередження, не зміг запобігти одній з найбільших терористичних атак у країні за майже чверть століття перебування Путіна при владі?
Розслідування про те, як Росія не змогла запобігти атаці, ґрунтується на інтерв'ю з американськими та європейськими чиновниками, експертами з безпеки та аналітиками, що спеціалізуються на можливостях міжнародної розвідки. Багато з них говорили на умовах анонімності, щоб обговорити конфіденційні деталі.
Повна картина поки що незрозуміла. Але американські та європейські офіційні особи, а також експерти з безпеки та боротьби з тероризмом підкреслюють, що навіть за найсприятливіших обставин — за наявності конкретної інформації та добре налагодженої роботи служб безпеки — зірвати таємні міжнародні терористичні змови складно.
Вони також вважають що, невдача, найімовірніше, стала результатом поєднання чинників, серед яких першочергове значення має глибока недовіра як усередині російського силового відомства, так і в його відносинах зі спецслужбами інших країн. Експерти також вказують на те, як Путін використовує свій апарат внутрішньої безпеки для дедалі ширших політичних репресій усередині країни, а також на його зосередженість на боротьбі проти України та Заходу — як на чинники відволікання уваги, які, ймовірно, не допомогли.
"Проблема в тому, що для запобігання терористичним атакам необхідно мати справді хорошу й ефективну систему обміну розвідданими та їхнього збору... Ось тут і виникають проблеми", — сказав експерт із російської розвідки Андрій Солдатов, підкресливши, що необхідні довіра всередині відомства та щодо служб інших країн, а також хороша координація.
Агентство, що відповідає за боротьбу з тероризмом у Росії, називається Другою службою і є філією ФСБ. Свого часу вона займалася ісламськими екстремістами, бандами вбивць і неонацистськими угрупованнями.
Але в міру того, як Путін посилював політичні репресії всередині країни, список цілей розширювався і став охоплювати опозиціонерів, як-от Алексей Навальний і його прихильники, а також правозахисників ЛГБТ, Свідків Єгови, борців за мир та інших критиків Кремля. З 2013 року кількість ісламістських організацій, занесених до реєстру екстремістських організацій, складеного Федеральною службою з фінансового моніторингу Росії, скоротилася. Експерти в галузі безпеки заявили, що розширення сфери уваги призводить до розтрати ресурсів і відволікає увагу вищого керівництва.
"Загалом, ФСБ — це політична поліція, і як така вона відображає інтереси Кремля... Наразі уряд найбільше турбують політична незгода та український саботаж, тому саме вони є пріоритетними завданнями ФСБ", — каже фахівець із російських операцій у сфері безпеки й старший науковий співробітник Королівського Об'єднаного інституту оборонних досліджень в Лондоні Марк Галеотті.
Москва є однією з основних військових сил, які підтримують противників ІДІЛ на Близькому Сході, зокрема сирійського президента Башара Асада. Це робить Росію ключовою ціллю ісламістського екстремістського угруповання. Але, як висловився один з європейських чиновників зі сфери безпеки, росіяни переслідують "фіктивні загрози", а не реальні.
Проте офіційні особи США і Європи стверджують, що російські чиновники, які займаються відстеженням ісламістських екстремістів, мають у рамках Другої служби власний підрозділ, який, як і раніше, добре укомплектований і фінансується, незважаючи на навантаження на служби безпеки через посилення внутрішньополітичних репресій і війну в Україні.
"Нездатність запобігти нападу, ймовірно, була результатом поєднання низки чинників, включно з втомою після "особливої пильності" під час президентських виборів у Росії", — повідомив один з європейських чиновників з безпеки, який відстежує діяльність російських спецслужб.
Є також свідчення того, що російська влада все ж таки відреагувала на попередження цього місяця, принаймні спочатку. 7 березня, наступного дня після того, як ЦРУ передало росіянам приватне попередження, ФСБ оголосила, що ліквідувала двох осіб на південний захід від Москви, зірвавши при цьому змову ІДІЛ з метою нападу на столичну синагогу. Американські чиновники вважають, що цей рейд, можливо, є ознакою того, що російська влада починає діяти.
Директор ФСБ Александр Бортніков наголосив, що інформація, надана США, має "загальний характер". Газета зазначає, що ворожі відносини між Вашингтоном і Москвою не дозволяли американським офіційним особам ділитися будь-якою інформацією про змову, окрім необхідної, через побоювання, що російська влада може дізнатися про їхні джерела або методи розвідки.
У своєму публічному попередженні 7 березня посольство США заявило, що ризик нападу на концертний майданчик у Москві залишається високим протягом найближчих 48 годин. Американські чиновники кажуть, що, можливо, російська влада звернула увагу на 48-годинний період, але потім стала більш розслабленою і недовірливою, коли нападу не сталося.
Неясно, чи переплутала американська розвідка час нападу, чи екстремісти відклали свій план, побачивши посилення заходів безпеки. У наступні дні у внутрішніх доповідях російської розвідки, які, згідно з даними The Dossier Center, дійшли до Ради безпеки Росії, містилося конкретне попередження про загрозу, яку становлять для Росії таджики, радикально налаштовані до ІДІЛ-Х.
"Але на той час скептицизм щодо американської інформації в російському уряді посилився, і Путін почувався комфортно, висміявши публічні попередження в промові перед вищими офіцерами ФСБ, скориставшись нагодою, щоб знову напасти на Захід", — пише The New York Times.
Про те, як російська влада використовує теракт у власних інтересах, читайте в статті Володимира Кравченка "Теракт у "Крокусі": як ситуація виходить з-під контролю Кремля".