Віртуальна Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй може стати метафорою занепаду дипломатії та фактично зруйнувати всі зусилля, спрямовані на підтримку міжнародного порядку, який має бути заснований на правилах, замість «закону джунглів». Через пандемію коронавірусу світові лідери виступають із серією «відеомонологів», втративши можливість зустрітися особисто в Нью-Йорку, пише Politico.
Проте, саме особисті зустрічі та переговори під час саміту ООН і були основою для вирішення глобальних конфліктів та проблем, таких як зміна клімату, хвороби, бідність тощо.
У свою 75-у річницю Організація Об'єднаних Націй «вступає в еру занепаду».
В епоху «віртуальної дипломатії» важко сприяти реальному вирішенню міжнародних конфліктів та підтримувати стабільну ситуацію в світі.
Рада Безпеки знову потрапила в глухий кут через суперечки та недовіру серед великих держав: США, Китаю та Росії.
Договори про контроль над озброєннями, які допомогли залишити холодну війну «холодною» шляхом уповільнення розповсюдження атомної зброї та підтримки довіри серед «супердержав», зараз ризикують бути порушеними або розірваними.
Нечисленні обмеження щодо ядерної зброї задля безпеки в світі, які все ще залишаються в дії, можуть незабаром втратити свою силу.
Міністерства закордонних справ у всьому світі спостерігають зменшення власної ролі та скорочення фінансування.
Важко знайти «єдиного винного» в нинішній дестабілізації універсального світового порядку.
Зараз можна перерахувати багато факторів, які руйнують усталений світовий порядок.
Ці фактори включають дедалі більш напористий підйом Китаю, що підкреслюється мілітаризацією Південно-Китайського моря, агресивну політику Росії, а також відмову Америки за президента Дональда Трампа дотримуватись домовленостей щодо Ірану, зміни клімату чи торгівлі.
Відмова Сполучених Штатів від своєї ролі «ліберального гаранта» дотримання правил міжнародного порядку стало одним із найбільших ударів для дипломатії.
«Дипломатичний вандалізм» Трампа лише спонукає деякі інші країни дестабілізувати глобальну ситуацію.
Організація ООН, яка знаходиться на передовій боротьби з пандеміями - Всесвітня організація охорони здоров'я - переживає кризу після того, як Трамп перервав фінансування організації з боку США в розпал пандемії COVID-19 на знак протесту проти упередженості цього органу щодо Китаю.
Президент Америки також завдав важкого удару Світовій організації торгівлі, яка бореться за виживання після того, як США паралізували апеляційний орган, заблокувавши призначення суддів.
Міжнародний кримінальний суд, установа ООН, яку Вашингтон допоміг сформувати, але так і не приєднався до неї, зазнав критики Трампа після того, як головний прокурор Міжнародного кримінального суду розпочав розслідування щодо того, чи могли американські війська вчинити військові злочини в Афганістані.
Але, адміністрація Трампа не єдина, хто «порушує правила». Навіть Сполучене Королівство, незважаючи на своє імперське минуле, поспішає прийняти законодавство, яке ризикує порушити міжнародне право, надавши собі повноваження змінити частину свого договору про вихід з Європейського Союзу, ратифікований менше року тому.
Таке навмисне ігнорування верховенства закону дасть жахливий приклад іншим державам і підірве довіру до Великої Британії в будь-яких майбутніх переговорах, а також зруйнує перспективу угоди про вільну торгівлю з ЄС.
Все це залишає дипломатію, мистецтво використання переконання та пошуку компромісу для мирного вирішення суперечок та кодифікації міжнародної поведінки, у небезпеці.
Безумовно, практика іноземного представництва та переговорів була трансформована віртуальним спілкуванням, цілодобовим циклом новин, транскордонною економічною інтеграцією.
Міністерства закордонних справ у всьому світі починають втрачати власну роль в дипломатичних процесах.
Коли національні лідери спілкуються безпосередньо або віртуально, міністри фінансів часто мають більший міжнародний вплив, ніж міністри закордонних справ.
Цей «постдипломатичний світ» із втратою поваги до міжнародного права та переходом влади до найсильніших, створює особливі проблеми для ЄС - спільноти, побудованої на дотриманні міжнародних норм.
ЄС з невеликим успіхом намагається відстоювати власні цінності та норми верховенства права.
Спроби побудувати спільну зовнішню політику стримуються принципом одностайності, який дає кожній країні ЄС право вето, яке часто використовується не на користь ЄС.
Звідси і нездатність блоку запровадити санкції проти чиновників у Білорусі, яких звинувачують у фальсифікації виборів та репресіях, оскільки Кіпр намагається отримати санкції проти Туреччини через конфлікт у Середземномор’ї.
ЄС – сильна «нормативно-економічна установа», але блок держав останнім часом починає втрачати власну дипломатичну впливовість.
Представники ЄС вірили, що зможуть змусити світ дотримуватися верховенства права та загальнолюдських цінностей, однак, «історія взяла інший курс».
ЄС зараз перебуває в «стані боротьби», намагаючись зберегти те, що залишилося від глобальних угод про торгівлю, клімат, контроль над озброєннями та міжнародне правосуддя, адже європейська модель міжнародного порядку, заснованого на правилах, не відповідає грубій силі, резюмує Politico.
Раніше повідомлялося, наскільки «актуальною» є 75-та Генеральна Асамблея ООН.