У своєму відеозверненні, записаному для Генеральної Асамблеї ООН, лідер Китаю Сі Цзіньпін зробив досить несподіване оголошення. Він сказав, що Китай має на меті фактично звести до нуля викиди вуглецю до 2060 року. Китай прагнутиме до „вуглецевої нейтральності”, пише журнал The Economist.
Для того щоб досягти «вуглецевої нейтральності», Китаю доведеться працювати набагато швидше, ніж будь-якій іншій країні. Це буде величезним випробуванням для Китаю.
Відповідно до Паризької кліматичної угоди, укладеної в 2015 році, країни, що підписали її, повинні були подати до кінця цього року нові стратегії щодо скорочення викидів вуглецю.
Однак, пандемія COVID-19 дещо змінила усі плани.
Головний представник ООН із питань клімату Патрісія Еспіноса очікує, що близько 80 країн дотримаються цього терміну.
Минулого року європейські лідери встановили мету досягнення "кліматичної нейтральності" до 2050 року, Америка «мовчала на цю тему».
Ймовірно, Китай вирішив «покращити свій імідж», пообіцявши стати «вуглецево нейтральним», на фоні того, як президент США Дональд Трамп «нехтує» питаннями зміни клімату.
Але чи дійсно Китай зможе виконати свою обіцянку?
Китай є джерелом 27% глобальних викидів вуглекислого газу. Якщо Китай дійсно зведе до нуля викиди вуглецю, то прогнози щодо глобального потепління до 2100 року потребуватимуть перегляду.
На країни ЄС припадає 10% глобальних викидів вуглекислого газу.
Наразі світ чекає на кліматичну політику США.
Перемога демократа Джо Байдена на президентських виборах в Сполучених Штатах означала б, що перші три «лідери у викидах вуглецю» - Китай, Америка та ЄС, на частку яких припадає близько 45% глобальних викидів - матимуть однакові часові межі для досягнення кліматичної нейтральності. Це зробило б більш реальним досягнення умов Паризької кліматичної угоди.
Однак, Сі Цзіньпін не сказав, як саме Китай збирається зменшувати викиди вуглецю.
У своїй промові в ООН лідер Китаю «ретельно підбирав слова». Він казав саме про «вуглецеву нейтральність» до 2060 року, а не «кліматичну нейтральність».
Таким чином, Китай акцентуватиме увагу лише на викидах вуглекислого газу, без врахування інших парникових газів, таких як метан, для прикладу, який теж сприяє глобальному потеплінню. Мета ЄС щодо кліматичної нейтральності клімату «охоплює всі парникові викиди».
Важливо те, що Китай не уточнив, чи буде його нова ціль охоплювати лише викиди вуглецю в межах країни і чи включатиме вона значні парникові викиди, спричинені щедрими інвестиціями Китаю у вуглевидобувну галузь поза межами Китаю.
Досягнення цілі до 2060 року вимагатиме повної «декарбонізації» галузі електроенергетики Китаю, адже понад 60% китайської електроенергії все ще надходить від спалення вугілля. Китаю буде важко реформувати цю галузь, особливо під час глобальної економічної кризи, яку спричиняє пандемія коронавірусу.
Але Китай все-таки стурбований наслідками зміни клімату. Деякі китайські регіони вже страждають від повеней та посухи.
Для того, щоб зменшити викиди вуглецю, Китай може розвивати галузь ядерної енергетики.
Однак, навіть при значному розширенні ядерної енергетики вкрай малоймовірно, що країна змогла б досягти своєї мети до 2060 року.
Таким чином, амбіції Сі Цзіньпіна стосовно досягнення «вуглецевої нейтральності» потребуватимуть розробки спеціальної стратегії а також нового підходу до економічного розвитку, резюмує журнал.
Раніше повідомлялося, що Китай і США змагаються за лідерство в ООН.