Що робити зі школами на фоні другої хвилі пандемії коронавірусу - це, мабуть, найбільша дилема, з якою зіштовхнулися уряди країн зараз. Закриття шкіл може призвести до "втраченого покоління" учнів, і батькам стане важче повернутися до роботи. Залишаючи школи відкритими, можна ще більше спровокувати поширення хвороби. Якщо уряди оберуть останнє, їм будуть потрібні додаткові способи стримування коронавірусу, пише Bloomberg.
Після закриття шкіл під час першої хвилі пандемії багато європейських лідерів наполягали на тому, щоб дозволити учням відновити звичайні заняття після літніх канікул. Тепер, коли нові випадки хвороби знову зростають, вкотре постало питання: що ж все-таки робити зі школами. Італія, для прикладу, повинна повернутися до дистанційного навчання, принаймні для старшокласників. Інші країни можуть бути змушені робити те саме.
Одним з аргументів для відкриття шкіл є те, що діти не є основним джерелом поширення вірусу. Але докази цього, в кращому випадку, неоднозначні.
Є дані, які вказують, що молодь легше переносить хворобу. У більшості учнів, які інфікувалися вірусом, проявляється мало симптомів або ж симптоми взагалі відсутні. Проте є також численні дослідження, які демонструють, що навіть за відсутності симптомів, носії коронавірусу можуть інфікувати інших людей.
Як результат, діти та молоді люди можуть поширювати вірус серед людей похилого віку вдома, в громадському транспорті чи деінде.
Існує два способи розшифрувати роль шкіл у розповсюдженні вірусу. Перший - це підхід, який розглядає співвідношення між тим, коли школи знову відкриваються в різних регіонах країни, і чи зростали згодом інфекції в цих районах. Потім дослідники можуть використовувати статистичні методи, щоб контролювати інші можливі пояснення та визначати, чи місцеві органи влади, які відкрили школи раніше, спостерігали більш ранній сплеск інфекцій.
Докази наразі непереконливі. Дослідження, проведене в Німеччині, свідчить про відсутність негативних наслідків для громадського здоров’я після відкриття шкіл, що, на думку дослідників, було наслідком суворих гігієнічних заходів.
Однак окрема стаття про Італію виявила, що школи справді сприяли зростанню кількості випадків хвороби. Італійський дослідник припускає, що німецьке дослідження, можливо, не змогло відобразити те, що відбувається саме зараз, оскільки воно використовувало дані з літнього сезону, коли поширення коронавірусів, як правило, є більш обмеженим.
Другий підхід полягає у вивченні досліджень, які зосереджуються на тому, чи дійсно діти переносять та поширюють вірус. Картина тут також невизначена. Європейський центр з профілактики та контролю захворювань опублікував у серпні документ, у якому встановлено, що менше 5% випадків, зареєстрованих у «європейському економічному просторі» та Великій Британії, стосуються осіб молодше 18 років.
Це може наштовхнути на думку, що діти та школи відіграють досить незначну роль у передачі інфекції - однак, ця цифра, ймовірно, є результатом того, що діти виявляють менше симптомів, саме тому невелика кількість дітей здають тести на коронавірус.
Існує інформація, що передача коронавірусу в школах досить обмежена, але поширення хвороби в школах стає більш активним тоді, коли вірус широко циркулює у громаді.
У будь-якому випадку, відкриття шкіл викликає важливі матеріально-технічні проблеми. Як тільки в школі виявляється випадок коронавірусу, це може спричинити тиск на системи відстеження контактів та тестування, адже кілька сімей починають вимагати тестів одночасно. Тому не дивно, що багато епідеміологів вважають, що навчання в школі може відігравати вирішальну роль у передачі хвороби.
Минулої весни вчені в Італії «симулювали» потенційні ситуації та прогнозували можливі наслідки. Повернення дітей до школи може мати суттєвий вплив на збільшення кількості випадків та госпіталізацій, згідно з припущенням вчених.
Міждержавне дослідження, яке охопило 131 країну, опубліковане цього місяця, показало, що відновлення роботи шкіл може збільшити передачу вірусу на 24% через чотири тижні після відновлення звичного навчального процесу, тоді як закриття шкіл може зменшити поширення хвороби на 15% за той самий проміжок часу.
Уряди повинні вивчити різні шляхи «шкільної політики». Можливо, було б краще повернути дітей до школи в теплі місяці червня, липня, серпня та вересня, коли люди більше були на вулиці. Слід було б більше думати про альтернативи проведенню занять взимку, а також про інвестиції в навчання в Інтернеті. Натомість багато політиків просто взяли на себе зобов’язання тримати школи відкритими.
Звичайно, уряди можуть вирішити, що закриття шкіл – то занадто високі жертви для рівня освіти. Учні з неблагополучних сімей не завжди можуть дозволити собі дистанційне навчання в інтернеті. Молодші діти можуть мало чого навчитися за допомогою комп’ютера чи планшета.
Але якщо школи будуть залишатися відкритими, уряди країн повинні розглядати жорсткіші обмеження в інших сферах економічного та соціального життя, щоб зберегти необхідний баланс. Це означає не лише змусити учнів носити маски, дотримуватися соціальної дистанції, політикам також може знадобитися збільшити кількість шкільних автобусів, для прикладу, щоб обмежити переповненість автобусів учнями.
Також, щоб дотримуватися цього «балансу», можливо буде необхідно заборонити несуттєві перевезення та закрити бізнес, якщо системи охорони здоров'я будуть перевантажені. Франція, Іспанія та Італія вже вдаються до подібних заходів.
Пандемія неодмінно залишить на суспільстві тривалі шрами. Урядам доведеться вибирати, де вплив цих «шрамів» мінімізувати, резюмує видання.